Сьогодні аграрії України опинилися в надзвичайно складних умовах: нелегко працювати, отримувати високий врожай, а до того ж — робити це прибутково. У сучасних умовах також виникає проблема глобального потепління та кліматичних змін, які призводять до частих засух. Цей рік є аномальним: ми спостерігаємо відсутність опадів протягом кількох місяців у більшості регіонів України. Тому важливо не стояти на місці, потрібно шукати різні рішення та технології, які дозволяють зменшити ризики й досягти максимально ефективних результатів з погляду врожайності та прибутковості.
Буде вода — будуть і прибутки: які технології забезпечують аграріям ефективність
07 жовтня 2024, 05:58 632
Підприємство «Полтава-Сад» має в обробітку 6,8 тис. га. Основним та найприбутковішим напрямом є вирощування насіння сої, кондитерського соняшнику та кукурудзи на ділянках гібридизації. Крім того, господарство вирощує коріандр та овочі. Основною стратегією компанії є не збільшення земельного банку, а підвищення ефективності виробництва шляхом розумного використання ресурсів, особливо води.
До 2020 року в «Полтава-Сад» основним способом обробітку ґрунту була оранка. Однак співвласник підприємства Дмитро Штанько вирішив змінити підхід до агротехнологічного процесу.
Перехід від оранки на технологію Strip-till зменшив навантаження на техніку, скоротив логістичні потреби в роботі та дозволив значно заощадити дизельне паливо. Найголовніше, ця технологія сприяє збереженню доступної вологи під час вегетації завдяки утриманню пожнивних решток у міжряддях. Відтепер рослини отримують більше вологи, а ерозія ґрунтів не є проблемою.
Співпраця з компанією AgriLab дозволила оцінити ефективність використання технології диференційованого посіву та внесення добрив, а також визначити ділянки продуктивності ґрунтів, а саме «менеджмент зон» на полі.
Наступним кроком була оцінка якості та продуктивності використання техніки та технології. У зв'язку з цим модернізували висівні апарати, встановили електроприводи, використали рішення для гідравлічного прижиму секцій і впровадили систему внесення рідких добрив на сівалки точного висіву. Наразі в господарстві вносять три види добрив: стартові, азотні та біопрепарати. Також проводять оцінку необхідності внесення сульфатів цинку та міді в рядок.
Всі зміни, які відбулися в господарстві за останні три роки, та технологічні рішення, які зараз впроваджують, аграрії побачили під час польової конференції «АгроФорсаж 2024».
Як розповів СЕО компанії AgriLab Ярослав Бойко, разом із партнерами проєкту Digital Field та командою господарства «Полтава-Сад» проводяться випробування різних рішень і технологій на дослідних ділянках, які спрямовані на досягнення економічної ефективності. Після випробування ці рішення впроваджуються на полях та виробництвах інших підприємств.
Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab
Від традиційної до роботизованої системи
У «Полтава-Сад» із самого початку зрошення будували для того, щоб співпрацювати з компаніями-виробниками насіння. Сьогодні ділянки гібридизації підприємства зосереджені в трьох локаціях:
- Лозова на Харківщині — 450 га на зрошенні;
- Диканський район на Полтавщині — 450 га на зрошенні;
- Полтавський район — 1,5 тис. га на зрошенні.
Основною проблемою використання водних ресурсів є їх обмеженість. Неможливість збільшити необхідний обсяг води для рослин призводить до пошуку нових технологічних і енергоефективних рішень. Наприклад, для зрошення поля площею 83 га за допомогою кругової поливної системи в минулому потрібно було використати 16,5 тис. куб. м (20 мм води). При цьому основна маса води або випаровується, або залишається на листках чи стеблах рослин. Дослідження та досвід показують, що більш ефективними методами як поливу, так і внесення добрив є прикореневий полив та прикореневе живлення як азотними, так і складними комплексними добривами.
Дмитро Штанько, співвласник підприємства «Полтава-Сад»
Я більше не хочу грати в лотерею, а гарантовано отримувати запланований результат, який дає мені полив. У нас лімітований об’єм води, якої вистачає для поливу лише половини площ. Але завдяки автоматизованій системі поливу 360 Rain ми можемо зрошувати всі наші гектари тією ж кількістю води, незважаючи на форму поля. Ця машина може пересуватися по ділянках будь-якої форми, вона дуже маневрова і здатна поливати всі кути поля, які недоступні для традиційних систем зрошення, навіть у випадку винесених паїв. Як власник господарства я вже не бачу інших варіантів для зрошення наших полів, крім 360 Rain. Загалом своє майбутнє в агробізнесі я бачу лише в зрошенні: якщо буде вода, будуть і прибутки.
Даною системою зрошення можна керувати за допомогою телефона або планшета, вона має досить просту конструкцію та обладнана власною системою навігації. Завдяки технології стрічкового живлення 360 Rain може не лише поливати, а й точно вносити рідкі або гранульовані добрива, сіяти сидерати та навіть вносити органічні добрива.
У «Полтава-Сад» на одну годину роботи система 360 Rain використовує 46 куб. м води і за цей час поливає 0,91 га. Полив починається з середини поля, після чого система рухається до наступного проходу. Площу в 83 га проходить за 5 днів.
Якщо раніше для поливу 57 га господарство витрачало 15,4 тис. куб. м води, то зараз на 83 га потрібно лише 5,5 тис. куб. м. Загалом заплановано здійснити десять циклів поливу.
Вартість доставки та використання 1 куб. м води становить 13 центів, що відповідає $35 на гектар за використання класичних поливних систем (20 мм води) залежно від регіону. Отже, для зменшення витрат необхідно перерозподілити ресурси: якщо здійснювати полив у зоні міжряддя, це забезпечить вищу ефективність і потребуватиме втричі менше витрат, ніж за використання кругової зрошувальної машини.
Важливою складовою та основним ресурсом у сучасному агровиробництві є вода, яку необхідно використовувати раціонально та ощадливо, адже це найобмеженіший ресурс.
У планах Дмитра Штанька найближчим часом перейти на використання системи 360 Rain. Для цього потрібно 12 одиниць, що вимагає значних інвестицій. Тож власник підприємства активно шукає фінансові інструменти для реалізації цієї мети.
Контроль за кількістю та розміщенням добрив
Оцінивши витрати та ефективність використання РКД, Дмитро побачив, що добрива на основі поліфосфатів мають кращі показники, і з 2023 року господарство також перейшло на їх використання. Вартість цих добрив значно вища за ортофосфатні, які більш поширені в Україні.
Розуміючи, що стартові добрива рослина потребує в певний час (перехід із живлення від насінини до живлення з ґрунту) — тобто в зоні живлення 3-7 см, аграрій використав рішення Dash від 360Yield Center. Математика проста: при 75 000 насінин/га з міжряддям 70 см ми маємо 19 см між насінням. Під час внесення добрив стрічкою (постійно) ми виливаємо добрива на 1 м. Використовуючи рішення Dash (внесення добрив у зону насіння 7 см), ми вносимо добрива на 35 см з тією ж ефективною концентрацією для насінини. Відповідно, економія складе 65-70% на 1 га. За вартості добрив $1,2/кг та норми 35 л/га економічний ефект є очевидним.
Бінарні мультигібридні посіви: який результат дає ефект крайнього рядка
Цього року на ділянках «Полтава-Сад» була закладена унікальна та єдина в Україні система бінарного посіву кукурудзи та сої на площі 1000 га. Метою цієї технології є дослідження її ефективності та продуктивності в умовах дефіциту вологи.
Дмитро Штанько зазначає, що одного разу слухав лекцію американського фермера Девіда Хули, який встановив не один світовий рекорд урожайності кукурудзи (у 2024 році він отримав 39,12 т/га). Фермер розповідав про вплив на рослини сонячної радіації.
Дмитро Штанько, співвласник підприємства «Полтава-Сад»
Я співставив отриману інформацію з тим фактом, що завжди крайні рядки кукурудзи набагато продуктивніші. Тому цього року ми вирішили закласти дослід на 1 тис. га, щоб оцінити ефект крайнього рядка за різними схемами посіву, захисту, живлення, з поливом і без нього.
Схеми посіву сої та кукурудзи — смугами в 2-6 рядків з використанням гібридів кукурудзи з різним ФАО (від 320 до 480). Посіви проведені під певним кутом — 120 градусів.
«Таким методом ми хотіли досягти ефекту крайнього рядка, адже та кукурудза на звичайних посівах, яка знаходиться по краях, дає більшу врожайність, так само і соя. За такою технологією попередні показники свідчать, що соя дає +10% до урожайності, а кукурудза +30%. До того ж сою сіяли з різним міжряддям — 70, 35, 20 см. З міжряддям 70 см соя дає на 3 ц/га більше», — розповідає агроном підприємства.
Остаточними результатами експерименту з посіву кукурудзи та сої у бінарному мультигібридному посіві агрономи господарства обов'язково поділяться з аграріями наприкінці сезону, коли будуть зібрані всі площі.
Крім того, відвідувачі мали можливість ознайомитися з демополігоном проєкту Digital Field 2024, закладеним на полях господарства «Полтава-Сад».
Демополігон включає близько 100 дослідних ділянок, де випробовуються різні елементи технологій за методом Strip-till. Серед них — випробування різних комбінацій макро- і мікроелементів на сої, соняшнику та кукурудзі, порівняння способів внесення добрив під культури, внесення стартових добрив під час посіву за допомогою обладнання 360 Dash, демонстрація гібридів соняшнику та кукурудзи в умовах зрошення та дефіциту вологи, вивчення впливу густоти посіву на врожайність сої, а також дослідження з використанням змінних норм карбамідо-аміачної суміші (КАС) для оптимізації живлення.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
