Розраховувати на те, що озимим культурам достатьно доступного калію в ґрунті з осені та позакореневих підживлень навесні — велика помилка. Адже навіть за достатнього вмісту цього елемента в ґрунтах здатність кореневої системи рослин до його засвоєння знижується залежно від температурного режиму ґрунту, наявності вологи та балансу з іншими елементами живлення. Варто зауважити, що калій має велике значення в підготовці до успішної перезимівлі. Зокрема, достатнє калійне живлення озимих зернових підвищує концентрацію клітинного соку, знижує кількість незв’язаної води в клітинах, збільшує вміст цукрів у вузлі кущення та підтримує тургор клітин. Щодо ріпаку, цей елемент взагалі є ключовим компонентом живлення в осінній період: він сприяє регуляції роботи продихів, роботі ферментів для відтоку цукрів із листової пластини до стрижневого кореня та збільшення діаметру кореневої шийки і підвищенню концентрації іонів калію в клітинах точки росту, що мінімізує імовірність кристалізації клітинного соку. Саме тому осінні позакореневі підживлення легкозасвоюваними формами калійних добрив — необхідна операція для вдалої перезимівлі посівів.











