Українська економіка у вересні 2024 року зросла на 3,8% порівняно з вереснем минулого року. За дев’ять місяців цього року зростання ВВП оцінюється на рівні 4,5% до аналогічного періоду минулого року.
Такі дані оприлюднило Міністерство економіки.
«Попри виклики війни, економіка України продовжує відновлюватися. У вересні найбільший приріст показало сільське господарство завдяки ранньому збору пізніх культур. Зростання також спостерігалося у транспорті та будівництві. Другий місяць поспіль підприємства торгівлі, промисловості та будівництва покращують оцінки своєї діяльності на найближчу перспективу, і однією з ключових причин цього оптимізму є нормалізація ситуації в енергетиці», — зазначила перша віцепрем'єр-міністерка — міністерка економіки Юлія Свириденко.
За її словами, економічне зростання за перші дев’ять місяців 2024 року на рівні 4,5% відповідає оновленому урядовому прогнозу. Зростання реального ВВП за підсумками 2024 року очікується на рівні 3,5%.
Пожвавлення внутрішнього попиту та стабільна робота українського морського коридору підтримали позитивні тенденції у промисловості. Зростає попит на продукцію машинобудування (зокрема ВПК) та будівельні матеріали, а також промислові товари для домогосподарств.
Пожвавлення промисловості позитивно вплинуло на транспорт — зросли обсяги залізничних перевезень та переробки вантажів у морських портах. У будівництві збільшились обсяги робіт завдяки відновленню критичної інфраструктури та ремонту доріг.
У внутрішній торгівлі спостерігалось зростання обороту завдяки збільшенню споживчого попиту та налагодженню постачання товарів.
Сільське господарство демонструє позитивну динаміку через початок збору пізніх культур, а тваринництво зростає завдяки стабільному попиту та державній підтримці.
Водночас дефіцит кваліфікованих фахівців негативно впливає на очікування та економічну активність бізнесу, підсумували у Мінекономіки.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Споживання гречки в Україні знижується, і щоби змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Варто працювати з політиками, аби відійти від гречкозалежності нації для того, щоби можна було підняти ціни на крупу. Потрібно продумати тренд на гречку, аби попит зріс за кордоном також.

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання української економіки за результатами цього року до 1,0-1,6%, тоді як у квітневому звіті він оцінював його у 2%, а під час затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування наприкінці лютого — в діапазоні 1,8-2,5%.