Українська економіка у вересні 2024 року зросла на 3,8% порівняно з вереснем минулого року. За дев’ять місяців цього року зростання ВВП оцінюється на рівні 4,5% до аналогічного періоду минулого року.
Такі дані оприлюднило Міністерство економіки.
«Попри виклики війни, економіка України продовжує відновлюватися. У вересні найбільший приріст показало сільське господарство завдяки ранньому збору пізніх культур. Зростання також спостерігалося у транспорті та будівництві. Другий місяць поспіль підприємства торгівлі, промисловості та будівництва покращують оцінки своєї діяльності на найближчу перспективу, і однією з ключових причин цього оптимізму є нормалізація ситуації в енергетиці», — зазначила перша віцепрем'єр-міністерка — міністерка економіки Юлія Свириденко.
За її словами, економічне зростання за перші дев’ять місяців 2024 року на рівні 4,5% відповідає оновленому урядовому прогнозу. Зростання реального ВВП за підсумками 2024 року очікується на рівні 3,5%.
Пожвавлення внутрішнього попиту та стабільна робота українського морського коридору підтримали позитивні тенденції у промисловості. Зростає попит на продукцію машинобудування (зокрема ВПК) та будівельні матеріали, а також промислові товари для домогосподарств.
Пожвавлення промисловості позитивно вплинуло на транспорт — зросли обсяги залізничних перевезень та переробки вантажів у морських портах. У будівництві збільшились обсяги робіт завдяки відновленню критичної інфраструктури та ремонту доріг.
У внутрішній торгівлі спостерігалось зростання обороту завдяки збільшенню споживчого попиту та налагодженню постачання товарів.
Сільське господарство демонструє позитивну динаміку через початок збору пізніх культур, а тваринництво зростає завдяки стабільному попиту та державній підтримці.
Водночас дефіцит кваліфікованих фахівців негативно впливає на очікування та економічну активність бізнесу, підсумували у Мінекономіки.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання української економіки за результатами цього року до 1,0-1,6%, тоді як у квітневому звіті він оцінював його у 2%, а під час затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування наприкінці лютого — в діапазоні 1,8-2,5%.