Про це розповіла міжнародний аудитор з питань харчової безпеки Юлія Грифцова під час Fruit&Berry Zoom в рамках ініціативи «VTrade Фрукти і Ягоди», що впроваджують програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ) та асоціація «Ягідництво України».
«Українські компанії не готові морально до експорту, адже маленьким виробникам простіше продати вироблену продукцію посереднику, ніж самим виходити на міжнародні ринки. До того ж в Україні немає кооперативів, які в Європі сертифікуються за іншою схемою — сертифікація з системою менеджменту великої кількості підприємств. В Україні поки немає жодного запиту на таку сертифікацію», — зазначає Юлія Грифцова.
За її словами, експорт потребує від виробників великих партій продукції однакової якості, й цю вимогу не можуть реалізувати маленькі виробники. Дану проблему, на думку Юлії Грифцової, може вирішити кооперація.
«Ще однією причиною небажання виробників сертифікуватися є потреба в значних коштах. Хоча в Україні відзначається позитивна динаміка, можливо, не така як у Польщі, де вже є до 1000 сертифікованих виробників і яка є членом ЄС. Нам у цьому напрямку складніше працювати», — констатує Юлія Грифцова.
Також вона зазначила, що багато фермерів в Україні йдуть у переробку з цікавими проєктами та продуктами.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Уряд включив до Реєстру індустріальних парків «Бессарабський АгроТех Парк» в Одеській області та «Хорватський Гостинець» у Львівській області.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

Українські виробники малини та лохини у липні отримали сприятливіші погодні умови, тоді як ягідний сектор Польщі та Сербії зіткнувся з проблемами врожайності та нестачею працівників.

