Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.
Про це повідомляє «УкрАгроКонсалт».
За словами аналітика олійного ринку Світлани Купрєєвої, мито загалом виконало завдання зі стимулювання внутрішньої переробки та переходу від експорту сировини до продукції з доданою вартістю.
Водночас стійкість такої моделі залежить не лише від наявності сировини, а й від маржі переробників, енергетичних і фінансових витрат і можливості стабільно експортувати олію та шрот. Після порушення роботи морських портів саме логістика стала одним із головних обмежень для ринку.
Обговорення можливого мораторію на експортні мита стало реакцією на цей логістичний шок. Повне скасування обмежень на експорт насіння може підтримати ліквідність у короткостроковій перспективі, однак водночас послабити позиції переробників.
На думку Світлани Купрєєвої, більш збалансованим рішенням може стати гнучкий механізм тимчасового призупинення та відновлення мита залежно від ринкових і логістичних умов. За нинішньої ситуації стабільність ринку значною мірою залежить від роботи портів і можливості експортувати як сировину, так і продукти її переробки.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Одними з найдорожчих рослинних олій у виробництві є амарантова та олія з кедрового горіха.

Ключовими питаннями для переробників олійних є ефективна логістика та пошук сегментів із вищою маржинальністю. Практичними кейсами та своїми оцінками перспектив функціонування логістики олійного ринку та виробництва преміальної органічної продукції в межах конференції Fat & Oil Industry 2026 поділяться представники компанії UKROLIYA.

Крафтовий виробник із Києва «Живодар», який спеціалізується на виробництві олій, розширив асортимент і запустив перші партії тушкованого м’яса та каш із м’ясом.

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Казахстан у 2026/27 маркетинговому році може стати найбільшим виробником олійного льону у світі. Водночас підвищення мит ЄС на російський льон змінює структуру європейського імпорту на користь Казахстану та інших постачальників.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Україна на початку сезону скоротила експорт ріпаку до Євросоюзу, але суттєво збільшила постачання ріпакової олії.

Аграрії Сумської області станом на 1 жовтня обмолотили 229,7 тис. га зернових і зернобобових культур. Загальний намолот становить 1 439 тис. т зерна.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.