Про це розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, посилаючись на дані офіційної статистики.
«Географія основних регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції не змінилась за вказаний період. Найбільше ми експортували до країн Азії на суму $5,525 млрд. На другому місці — країни ЄС — $4,177млрд, і третю сходинку займають країни Африки — $1,997 млрд», — сказала Трофімцева.
За її словами, найбільш вагомими в структурі експорту стали соняшникова олія — 24,8%, кукурудза — 18%, пшениця та суміш пшениці і жита — 14,45%, соя — 4,84%, ячмінь — 4,6% та насіння ріпаку — 4,6%.
«Цікаво відмітити значне зростання експорту окремих товарних позицій порівняно з попереднім роком. Наприклад, бобових овочів, свіжих або охолоджених на суму $20,9 млн, масла вершкового та інших жирів, вироблених з молока — на $64,2 млн, яловичини мороженої — на $34,1 млн. Також експорт абрикос, вишень, персиків, слив збільшився майже в 8,4 рази та становив $6,4 млн», — зазначила Трофімцева.
Вона додала, що за підсумком січня-вересня 2017 року імпорт сільськогосподарської продукції збільшився на 6,7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, або на $ 201 млн. Він склав $ 3, 202 млрд. А найбільшу питому вагу в структурі імпорту основних видів продукції аграрного сектору мають наступні товари: риба, ракоподібні та молюски — 9,4%, тютюн та вироби з нього — 9,1%, плоди, горіхи та цедра — 9%, олія — 5,2%, какао боби, продукти з нього, шоколад — 4,8%, кава, чай, прянощі — 4,2%, зернові злаки — 4,1%.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Україні варто готуватися до того, що економічні наслідки блокування портів можуть виявитися не меншими, а навіть гіршими, ніж минулого разу.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Українські виробники малини та лохини у липні отримали сприятливіші погодні умови, тоді як ягідний сектор Польщі та Сербії зіткнувся з проблемами врожайності та нестачею працівників.

Індія, найбільший у світі покупець соняшникової олії, переорієнтовується на альтернативні види рослинних олій через перебої з постачанням продукції з України та росії.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Влада Туреччини вирішила ввести тарифні квоти на імпорт соняшникового насіння та нерафінованої олії, які забезпечать стабільні постачання олії на внутрішній ринок та пільгові умови ввезення сировини для переробки.

У Києві 20 травня презентували Дорожню карту євроінтеграції молочного сектору України, яка є стратегічним документом і покроковим планом, куди має рухатися молочний сектор України на євроінтеграційному шляху. Мета документа — вивести українську продукцію на європейський ринок та забезпечити сталий розвиток галузі. Над дорожньою картою працювали профільні асоціації, зокрема Спілка молочних підприємств України у партнерстві з державними органами й за підтримки міжнародних донорів зі Швейцарії та Нідерландів.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

У компанії «Органік Мілк» (Organic Milk) 2025 року постачання молочної продукції зросли вдвічі порівняно з 2024-м. Підприємство експортує молочну продукцію до 9 країн світу. У 2025 році вдалося додати ще декілька країн і масштабувати тих партнерів, які вже були. Плани Organic Milk на 2026 рік — масштабування на 100% експорту від 2025 року.