Можливість українців забезпечувати себе продуктами харчування у період із вересня 2024 року до лютого 2025 року через інфляцію та сезонне зростання цін призвела до зниження Індексу доступності продовольства (ІДП), який наразі становить 89% довоєнного рівня.
Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» із посиланням на звіт Київської школи економіки (KSE).
«Перед початком повномасштабного вторгнення середньостатистичний українець міг придбати 9,5 продовольчих кошиків. Уже за п'ять місяців війни цей показник знизився на 19% — через зростання цін і падіння доходів на третину. У 2023-2024 роках ІДП демонстрував часткове покращення, зокрема, завдяки зниженню цін на овочі під час збирання врожаю та зростанню зарплат на тлі дефіциту робочої сили», — зазначено у дослідженні.
Науковці звернули увагу, що з вересня 2024 року ІДП повернувся до негативного тренду: інфляція та сезонне зростання цін знизили його значення до 8,5 у лютому 2025 року (89% довоєнного рівня).
Найбільше покращення спостерігалося у західних регіонах (Черкаська, Чернівецька, Рівненська області), де показник досяг 96% рівня січня 2022 року. У прифронтових та підконтрольних обстрілам областях (Запорізька, Дніпропетровська, Одеська) ситуація значно гірша — лише 82-86% рівня січня 2022 року.
Дослідники зауважили, що уразливі групи населення, такі як пенсіонери, особи з мінімальною зарплатою та внутрішньо переміщені особи (ВПО), пережили набагато повільніше відновлення доступності продуктів харчування порівняно з більш широкими верствами населення. За їхньою інформацією, у лютому 2025 року ІДП для осіб, які отримують виплати ВПО, знизився приблизно до 62% рівня січня 2022 року, тоді як для пенсіонерів він знизився до 75%.
«Ці показники значно нижчі за середні по країні», — наголосили у KSE.
Індекс доступності продовольства (ІДП) вимірює співвідношення доходів громадян до вартості стандартного кошика продуктів.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Близько 80% холодних логістичних складів знищено за пів року на Київщині. Тому нині ймовірні перебої з постачанням товарів, зберігання яких потребує певних температурних режимів.

Середня споживча ціна сала у липні 2026 року становила 210,92 грн/кг, що незначно менше порівняно з червнем (212,11 грн).

В Одеській області станом на 1 липня 2026 року зареєстровано 825 нових потужностей для виробництва продуктів харчування.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

У 2026-2027 роках точно не прогадає той виробник, який зважатиме на болі клієнта. Серед молочних продуктів трендом майбутнього сезону будуть ті, які не залежать від холодильника. Залишається тренд на смачну, здорову, зручну їжу, напівфабрикати, зростає попит і на домашнє харчування.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.