Індекс доступності продовольства (ІДП) станом на кінець червня поточного року знизився до позначки 6,5, що на 47,6% нижче за довоєнне значення, на 12% нижче, ніж у першій половині червня, і на 14,9% нижче, ніж у травні.
Про це говориться в огляді продовольчої безпеки Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute (KSE Агроцентр).
Як зазначається, основна причина для зниження ІДП — збільшення в середній ціні «кошика продуктів харчування». Станом на останній тиждень червня (27 червня – 1 липня) ціна кошика зросла на 17,5% порівняно з ціною 23-27 травня. Причина — сезонні фактори. Ранні овочі нового врожаю, які є дорожчими за минулорічні, почали з’являтись у магазинах, що призвело до росту цін на цибулю (+26%), картоплю (+190%), моркву (+29%) і буряк (+51%) станом на 27 червня – 1 липня порівняно з 23-27 червня.
«російська окупація регіонів-виробників овочів зробила це зростання ще більш помітним. Зокрема, сезонний ріст посилила окупація Херсонської області, яка є одним із лідерів виробництва овочів в Україні. Ціни продовжують зростати через перебої у ланцюгах поставок, проблеми з логістикою та ріст цін на фактори виробництва», — пояснюють експерти.
Приблизно 19% усіх овочів у 2021 році було вироблено на нині окупованих територіях, причому для деяких овочів ця частка ще вища — 21% для огірків, 31% для перцю та 32% для помідорів.
Найбільший ріст ціни «кошика продуктів харчування» у червні спостерігався в Хмельницькій та Одеській областях: станом на останній тиждень червня, в порівнянні з травнем, ціни зросли на 22,6% та 21% відповідно.
Станом на 13-17 червня, порівняно з 23-27 травня, найбільше зросли ціни на гречку (+16%), курячі яйця (+27%), капусту (+21%) та цибулю (+14%). В цей же період знизились ціни на яловичину (-3%), сметану і масло (-1%). Станом на 27 червня – 1 липня, порівняно з 13-17 червня, продовжили дорожчати курячі яйці (+25%) та подешевшало борошно (-2%), пшоно (-5%) і яловичина (-1%).
«Ціни на овочі, що суттєво зросли у червні, вже на початку липня почали знижуватись та повертатись до норми. В результаті у першій половині липня покращилось і значення ІДП», — зазначає експерт KSE Агроцентру Григорій Стольнікович.
Станом на кінець червня, порівняно з 23-27 травня, середня кількість доступних товарів найбільше зросла у Чернігові (+8,4%), Дніпрі (+9,5%) та Рівному (+9,4%).
Станом на 1 липня, порівняно з 29 травня, наявність капусти збільшилась на 30,5% в зв’язку з появою нового врожаю у магазинах. Крім того, збільшилась наявність пшона (+14,1%) та цукру (+13,2%). З іншого боку, значно знизилась наявність буряку (-17,5%) у зв’язку з окупацією Херсонської області. Наявність яловичини, яка була відносно низькою у травні, зросла на 6%. В інших категоріях продуктів значні зміни не спостерігались.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Ініціатива Food from Ukraine переходить на новий етап розвитку.

Дефіциту продуктів в Україні немає і не очікується, є проблеми з логістикою.

Україна та Сирія планують розширити співпрацю в аграрній сфері, поєднуючи продовольчу підтримку з розвитком торгівлі, обміном технологіями та знаннями.

Світові ціни на продовольство у липні 2026 року зросли на тлі спеки, енергетичних ризиків і геополітичної напруженості. Найбільше подорожчали зернові, рослинні олії та цукор.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Світові ціни на продовольство можуть знову почати зростати вже до кінця року через воєнні конфлікти, подорожчання енергоносіїв та вплив Ель-Ніньйо.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?