У серпні 2025 року команда міжнародних дослідників на чолі з Університетом Південної Австралії представила проривне дослідження. Вчені довели, що поєднання гіперспектральної зйомки (HSI) з машинним навчанням може ефективно ідентифікувати мікотоксини.
Про це пише Food & Wine, посилаючись на публікацію в журналі Toxins.
Мікотоксини здатні заражати зерно, горіхи та інші продукти ще на етапі вирощування, збору чи зберігання. За даними FAO, до 25% світових урожаїв можуть бути заражені мікотоксинами, що робить цю технологію вкрай актуальною.
HSI дозволяє «просвічувати» продукти, створюючи їхній оптичний відбиток. Машинне навчання аналізує ці дані та виявляє навіть найменші спектральні відхилення, що вказують на зараження.
У дослідженні вчені тестували метод на зернових (пшениця, кукурудза, овес, ячмінь) та горіхах (мигдаль, арахіс, фісташки). Точність моделі сягала 90–95%, а в окремих випадках майже 100%. Особливо ефективним виявився метод у виявленні афлатоксину B1 — однієї з найнебезпечніших канцерогенних речовин у їжі.
Науковці вже працюють над інтеграцією системи у виробничі лінії, а в перспективі — й у портативні пристрої. Це дозволить у режимі реального часу перевіряти партії зерна чи горіхів і гарантувати, що на ринок потраплятиме лише безпечна продукція.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

На Одещині відбувся Демонстраційний день американських меліоративних технологій, під час якого агровиробникам показали сучасні рішення для відновлення та модернізації систем зрошення.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

Міжнародна рада із зерна (IGC) прогнозує, що світове виробництво зернових культур у 2026/27 МР може скоротитися до 2,42 млрд т, що на 69 млн т, або 2,7%, поступається рекордному результату попереднього сезону.

У агросекторі конкурентну перевагу все частіше визначають не гектари чи потужність техніки, а якість і точність даних. Лабораторні дослідження сьогодні – це не просто сухий звіт із набором цифр та одиниць, а стратегічний інструмент ухвалення рішень.

Кабінет Міністрів України затвердив оновлені критерії оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність.