Посуха та шкідники знищують урожай: як аграріям адаптуватись до змін

Щоб уникнути почорніння зерна, фахівець радить швидше збирати пшеницю, поки вона стоїть жовта, для чого можна провести десикацію. Потрібно встигнути її зібрати до того, як пройдуть перші дощі чи почнуться прохолодні вологі ночі й ранки. Коли настав період активної роси чи туманів, уже нічого не вдіяти. Фунгіцидний захист у цьому випадку також не допоможе.

Ріпак: збільшення ентомологічного навантаження

Цього року фахівець виділяє кілька вагомих факторів, які мали вплив на культуру:

• Перепади температури після відновлення вегетації весною, заморозки й морози, коли температура вночі сягала до -5°С. Частина ріпаку вимерзла, а частина зупинилася в розвитку, мало розгілкувалася. Але після настання поступового потепління рослини пустили додаткові пагони.
• Дуже розтягнутий період цвітіння і, відповідно, дуже розтягнутий період дозрівання ріпаку. Верхні стручки були дозрілими повністю, а нижні тільки зав'язалися. Залежно від регіону різниця в дозріванні була 2-3 тижні. У цій ситуації на рослині одночасно є різної зрілості стручки, і аграрію потрібно приймати рішення під час збирання: втрачати перші чи останні стручки. До того ж зернівки в такому збіжжі дуже різної якості, що призводить до зниження якісних показників загалом.  

«Це несуттєво вплинуло на прибавку врожаю, але, крім кількості, важлива ще й якість. Недозріле зерно буде мати великий вміст вільних жирних кислот (високе кислотне число), тобто вже не підійде для використання на харчові цілі, а тільки на технічні. Відповідною буде і ціна такого урожаю», — пояснює Олександр Хмелюк.

Нинішній сезон також видався складним по шкідниках. Хоча у Агродепартаменті LNZ Group, спираючись на думку експертів-кліматологів, прогнозували зміни, пов’язані зі збільшенням ентомологічного навантаження. В компанії зазначають, що якщо на півдні ще п'ять років тому традиційно під час кожної обробки ріпаку додавали інсектициди, то на заході їх використовували більш ситуативно. Але зараз, після різкого збільшення ентомологічного навантаження, використання інсектицидів на ріпаку в кожне внесення та позапланово —  це вже необхідність.

Соняшник і кукурудза: акцент на контроль лускокрилих

Складним виявився рік і для соняшнику та кукурудзи. Ці культури просто згоріли на Миколаївщині, частково на Дніпропетровщині та Кіровоградщині.

«У цих областях у кращому разі аграрії зберуть 1,5-2 т/га кукурудзи, а багато хто передискує, або менше 1 т/га соняшнику. Врожайність в інших регіонах залежатиме від подальшої ситуації з температурою та опадами. Загалом по кукурудзі залишився один елемент продуктивності — досягти маси тисячі, а для цього потрібно, щоб вистачило вологи на налив», — розповідає Олександр Хмелюк, який за останні два тижні бачив повну картину стану, в якому зараз перебувають посіви на півдні країни.

У Агродепартаменті LNZ Group наголошують, що у тих регіонах, де соняшник і кукурудза ще лишилися, важливо контролювати лускокрилих шкідників та не проґавити стадію виходу личинки.

«Поки є стадія личинки 1-2 віку, яка знаходиться і харчується на поверхні листків, її ще можна проконтролювати інсектицидами. Ту личинку, яка прогризла і залізла всередину стебла або в початок, уже нічим не дістати. У такому разі лишається лише сподіватися, що не буде сильного вітру, який повалить стебла. Ну і відразу потрібно враховувати ризики зниження врожайності та якості», — пояснює Олександр Хмелюк.

Ефективним засобом у боротьбі проти личинок лускокрилих є системний інсектицид бренду DEFENDA Кайрос, ДР флубендіамід, 480 г/л. Аби розширити спектр контролю по фазах розвитку шкідника, отримати пряму овіцидну дію, до Кайроса слід додати інсектицид Просенс.

Соя: буде волога — буде врожай

Для отримання гарного врожаю сої необхідним складником є наявність вологи у липні та серпні. Найбільш критичний період використання вологи у сої — це цвітіння та налив.

У не надто посушливих регіонах у найкращі роки збирали 3 т/га. На заході країни врожайність сої сягає до 4 т/га і більше, і це завдяки тому, що в цьому регіоні є волога. В південних — 1-2 т/га, або і менше.

Проблемою на посівах сої залишається кліщ. Минулого року спостерігали суттєве його заселення, і після перезимівлі він знову з’являється на посівах. Поширенню шкідників сприяє підвищення температури та глобальні зміни клімату, головним чином — м’яка зима.

Фахівець радить комбінувати в бакову суміш два типи препаратів: пестицид, який буде контролювати рухомі стадії, і другий — діючу речовину з овіцидною дією, яка проконтролює стадію яйця.

Якщо використовувати тільки пестицид, який контролює рухомі стадії шкідника, то залежно від температури, через 5-7-10 днів, він знову з'явиться. І потрібно буде повторно обробляти посіви, і таких обробітків може бути 2-3.  

Для того, щоб вчасно діагностувати шкідника, потрібно слідкувати за температурою. Кліщ любить суху і жарку погоду. Якщо ми бачимо прогноз щодо підвищення температури, треба брати лупу і обстежувати края полів.

Адаптуватися до змін допоможе відмова від оранки

На думку Олександра Хмелюка, з погляду поширення водної та вітрової ерозії, руйнування структури ґрунту, окислення органічної речовини у ньому, оранка — це технологічна операція, яка найбільше сприяє розвитку цих процесів.

«Здебільшого ми ще не навчились цілеспрямовано працювати задля накопичення та збереження вологи. Зі зміною погодних умов аграріям потрібно змінювати підходи, шукати рішення. Так, вони не будуть універсальними, а досить індивідуальними, залежно від багатьох факторів: типу ґрунту, його щільності, від регіону, сівозміни тощо. Але ці рішення потрібно шукати, напевно, ще вчора», — зазначає Олександр Хмелюк. 

Щоб мати вологу в ґрунті, потрібно спочатку забезпечити умови для її накопичення. Наступний крок — мати верхній мульчований шар для її утримання.

Фахівець пояснює, що за відмови від оранки збільшиться навантаження по бур’янах, особливо багаторічних, озимих та зимуючих, кореневищних і коренепаросткових, повзучих. Це призведе до збільшення використання гліфосатів і перебудови всієї системи контролю бур’янів у посівах культур.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua