Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький під час XI Нідерландсько-українського форуму з професійного картоплярства.
«Програма розрахована на п’ять років, але є критично важливі напрямки для реалізації в першу чергу. Сподіваємося, що Комітет з питань аграрної та земельної політики 3 березня прийме позитивне рішення на користь галузі картоплярства щодо державної підтримки», — висловив сподівання Тарас Висоцький.
За його словами, виокремлено чотири напрямки розвитку картоплярства.
«Насамперед, це доступ до якісного насіння, і ми говоримо тут про державну підтримку для малих виробників, а саме — до 250 тис. грн на одного виробника компенсації до 50% вартості закупленого насіння. Також потрібна суттєва підтримка в рамках виробництва — це зрошення. Пропонуємо виробникам компенсацію витрат на системи зрошення до 50% від вартості проєкту», — зазначає Тарас Висоцький.
N.B. Картопляний ринок України та світу в ІНФОГРАФІЦІ
Він додав, що на розгляд щодо державної підтримки також потрапило питання компенсації на будівництво сховищ, обладнання для доробки та переробки.
«Картоплесховища — це перша лінія в процесі подальшої переробки та доробки картоплі та створення доданої вартості. Тому в перші роки дії програми саме в цей напрямок потрібно максимально спрямувати інвестиції», — наголосив Тарас Висоцький.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Розвиток системи шкільного харчування також формує значний і передбачуваний попит на картоплю.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Попит на продукцію з доданою вартістю зростає швидше, ніж ринок загалом. Зокрема, в одній із торговельних мереж у 2024–2025 роках продажі вагової картоплі зросли на 12%, тоді як фасованої — на 60%.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Відновлення меліоративної інфраструктури дозволило суттєво підвищити врожайність картоплі на Житомирщині.

Картоплярство Київщини демонструє стабільний розвиток попри виклики воєнного часу.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Кабінет Міністрів України оновив механізми надання грантів для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства, тепличного господарства, а також будівництва овоче- та фруктосховищ.