По це розповів керівник служби бізнес-проєктів ІА «АПК-Інформ» Андрій Купченко під час заходу Online Seed Forum-2021, організованого Насіннєвою асоціацією України у партнерстві з ІА «АПК-Інформ» за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.
«Соняшник має найбільшу частку імпорту — 70-80%, а в 2020 році імпорт насіння цієї культури знизився до 58%. По кукурудзі імпорт складав 30%, тобто її третина в Україні вирощується з імпортованого насіння. В 2020 році показник знизився до 19%. По ріпаку теж велика частка імпортованого насіння, але на відміну від кукурудзи та соняшнику частка імпорту в 2020 році збільшилася до 44%», — зазначає Андрій Купченко.
N. B. Старт сезону: 6 фактів про насіннєвий ринок
За його словами, в сегментах соняшнику, ріпаку, кукурудзи залишається вагома частка іноземного матеріалу попри те, що насіння цих культур виробляється в Україні.
Географія імпорту насіння — країни Європейського Союзу: Німеччина, Австрія, Чехія, Румунія, Франція. Експерт звертає увагу, що якщо брати в грошовому вимірі, то найбільше насіння закуповується в США: щороку на американське насіння Україна витрачає близько $100 млн. Також майже до $74 млн витрачається на насіння з Франції.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

На українському ринку ріпаку зниження цін продовжувалося протягом минулого тижня, однак його інтенсивність знизилась, і деякі учасники ринку сповіщали про певну стабілізацію цін.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.