Старт сезону: 6 фактів про насіннєвий ринок

Головні тенденції та проблематику насіннєвої галузі обговорювали під час заходу Online Seed Forum-2021, організованого Насіннєвою асоціацією України у партнерстві з ІА «АПК-Інформ» за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Головні тренди

Пандемія COVID-19 випробувала насіннєву галузь на стійкість і здатність адаптуватися до нових реалій і непередбачених умов. Проте, за словами генерального секретаря Міжнародної насіннєвої федерації (International Seed Federation, ISF) Майкла Келлера, завдяки постійному діалогу між країнами багатьом насіннєвим компаніям вдалося подолати всі виклики, що дозволило надалі знизити вплив пандемії та карантинних обмежень на насіннєвий ринок та торгівлю насінням.

В усьому світі спостерігається збільшення обсягу товарообігу насіння, і багато країн намагаються збільшувати запаси, що впливає безпосередньо на обсяги виробництва насіннєвого матеріалу. За останні 20 років світовий ринок насіння збільшився у 10 разів.

«Є тенденції збільшення обсягів виробництва по кукурудзі та пшениці. Це дуже конкурентні ринки в Україні, також спостерігається збільшення і в США. Конкуренція буде зростати і надалі, оскільки потреба в цих культурах дуже велика», — впевнений Майкл Келлер.

Також він відмічає тенденцію збільшення інвестицій в інновації та дослідження в насінництві: «Інноваційні розробки дуже важливі, і тут особливе місце посідає генна інженерія, яка забезпечує еволюцію сільського господарства. Ми бачимо вплив кліматичних змін по всьому світу і маємо з цим працювати та постачати рішення, які повинні бути локально адаптованими».

Пандемія внесла певні зміни в звичку харчування людей, які стали більше цікавитися якістю продукції та її походженням.

«Оскільки насіння визнано відправною та найважливішою точкою для якісного виробництва продовольства, населення стало більше цікавитися і його походженням. Тож уже сьогодні повинні бути збільшені інвестиції в здорову їжу, а відповідно, в дослідження в галузі насіння, інновації в генній інженерії. Адже якщо не буде необхідного насіння сьогодні, не буде врожаю завтра», — додає Майкл Келлер.

Фактори впливу

У довгостроковому періоді найбільший вплив на майбутнє насіннєвої галузі будуть мати кліматична політика та попит на продовольство.

«Насіння стане активною частиною цієї дискусії, адже ЄС декларує ціль щодо зменшення використання пестицидів і агрохімікатів та збільшення органічного виробництва. Це ставить питання ефективності сільського господарства та спроможності задовільнити попит на харчову продукцію. Це можна забезпечити завдяки використанню більш ефективних сортів рослин», — зазначає заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.

У свою чергу менеджер зі зв’язків із громадськістю Європейської насіннєвої асоціації Euroseeds Сезар Гонсалес відмічає, що для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року Європейська Комісія вказує на різні можливості, і в цьому разі на сільське господарство значно впливатиме селекція та насіннєвий сектор.

«Аграрна ініціатива буде зосереджена на екологічних вигодах і тренді на зменшену інтенсифікацію виробництва, що матиме значний вплив на використання тих чи інших сортів», — додає він.

Насіннєва математика

Посівні площі в Україні стабільні: під зерновими та олійними культурами знаходиться близько 25 млн га. В 2020 році рекордними були площі під соняшником (6,6 млн га), та поступово зменшуються посіви ячменю, сої та ріпаку.

Як розповів керівник служби бізнес-проєктів ІА «АПК-Інформ» Андрій Купченко, всього дві культури — пшениця і ячмінь — формують майже 80% насіннєвого фонду, переважно вітчизняного виробництва.

«При цьому імпорт доволі активний: близько 60 тис. т. Витрати на закупівлю насіння складають понад $400 млн. Соняшник має найбільшу частку імпорту — 70-80%, а в 2020 році імпорт насіння цієї культури знизився до 58%. По кукурудзі імпорт складав 30%, тобто її третина в Україні вирощується з імпортованого насіння. В 2020 році показник знизився до 19%.

По ріпаку теж велика частка імпортованого насіння, але на відміну від кукурудзи та соняшнику частка імпорту в 2020 році збільшилася до 44%», — зазначає Андрій Купченко.

Незважаючи на те, що уряд спростив процедуру сертифікації насіння для сільгоспвиробників і з початку року сертифіковано 77,15 тис. т насіння, з якого 56,46 тис. т вироблено в Україні, Андрій Купченко відмічає, що в сегментах соняшнику, ріпаку, кукурудзи залишається вагома частка іноземного матеріалу попри те, що насіння цих культур виробляється в Україні.

Географія імпорту насіння — країни Європейського Союзу: Німеччина, Австрія, Чехія, Румунія, Франція. Експерт звертає увагу, що якщо брати в грошовому вимірі, то найбільше насіння закуповується в США: щороку на американське насіння Україна витрачає близько $100 млн. Також майже до $74 млн витрачається на насіння з Франції.

Скільки та куди Україна експортує насіння

За даними «АПК-Інформ», експорт насіння з України має позитивну динаміку: в 2020 році експортовано 8,7 тис. т, що принесло близько $15 млн виручки.

«Наразі в Україні активно ведеться селекція нових сортів з урахуванням природно-кліматичних умов та застосуванням сучасних технологій. Разом із тим, ми працюємо над збільшенням частки насіння у зовнішній торгівлі — Україна постійно розширює участь в рамках Насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку», — зазначає Тарас Качка.

За його словами, перспективним ринком для виробленої в Україні насіннєвої продукції є країни ЄС. Для цього вже проведено роботу в напрямку розширення експорту насіння та інтеграції в Європейську маркетингову мережу насіння. Крім того, Україну внесено до переліку країн - не членів ЄС, які мають право експорту насіння зернових культур на європейський ринок.

«Експорт насіння співставний вже з експортом деяких продуктів переробки, наприклад, борошна чи висівок. Але за ємкістю галузь насінництва більша, і загальна додана вартість, яка формується в цьому секторі, буде більшою. Тому є потенціал для розвитку», — вважає Андрій Купченко.

Якщо проаналізувати структуру виручки, то в основному експортується насіння кукурудзи, соняшнику, сої. А основними покупцями є Білорусь, Румунія, Молдова, Казахстан, Грузія, Угорщина.

«Попит на насіння з України буде збільшуватись, і ті насіннєві потужності, які знаходяться в країні, в тому числі й транснаціональних компаній, дозволяють збільшувати експортний потенціал», — впевнений Андрій Купченко.

Насіння з найбільшим експортним потенціалом

Кліматичні зміни впливають на агровиробництво України, і для насіннєвих компаній це можливість розширення лінійок насіння, адаптованого до кліматичних змін того чи іншого регіону.

«Останніми роками в Україні спостерігається консолідація площ під кукурудзою та соняшником. Ринок насінництва зростаючий, що стосується в першу чергу кукурудзи, попит буде. Питання залишається лише за синхронізацією політик виробництва та торгівлі насіння в Україні, ЄС та інших країнах світу», — зазначає Андрій Купченко.

Тарас Качка відмічає, що насіннєвий ринок можна розглядати як диверсифікацію експорту з України, а також консолідацію доданої вартості.

«Якщо попит на насіння з України буде зростати — це буде драйвити розвиток внутрішньої насіннєвої індустрії, що означатиме, що ми зможемо консолідувати в Україні й цю частину виробництва зерна», — зазначає він.

Головна культура українських аграріїв

Соняшник є основною олійною культурою в Україні, і для багатьох аграріїв вона є бюджетоутворюючою.

За словами керівника групи з технічної підтримки насіння олійних культур компанії «Сингента» Геннадія Малини, соняшник вирощується в усіх агрокліматичних зонах України, але основні площі зосереджені в зоні Степу — 3,6 млн га.

«В Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях посівні площі соняшнику перевищують пів мільйона, тобто лише в цих чотирьох областях зосереджено понад 2 млн га посівів культури.

В зоні Лісостепу посіви соняшнику становлять 2,2 млн га, і найбільша посівна площа в цьому регіоні зосереджена в Харківській області.
В зоні Полісся, де раніше не рекомендувалося вирощувати соняшник взагалі, ця культура вже займає понад 0,5 млн га, і майже 2/3 цієї площі зосереджено в Чернігівській та Житомирській областях», — зазначає Геннадій Малина.

Він додає, що в 2020 році посушливі умови та кліматичні зміни досить суттєво вплинули на виробництво товарного соняшнику в Україні. Зокрема, недоотримано 2 млн т товарного соняшнику, а це виробництво понад 1 млн т олії. Цей недобір зараз відображається на вартості товарного соняшнику та олії.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua