Кількість опадів у Туреччині з жовтня 2024 року по січень 2025 року була на 39,6% нижче рівня роком раніше та на 28,4% нижчою за середнє значення з 1991 по 2020 роки.
Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ» із посиланням на дані Державної метеорологічної служби Туреччини.
Зазначається, що обмежена кількість опадів за останні чотири місяці загрожує зниженням урожаю зернових у країні другий рік поспіль після низького виробництва роком раніше.
Зокрема, найбільше від посухи страждають посіви на південному сході країни, що межує з Сирією та Іраком і є одним із основних регіонів вирощування озимих культур. У центральній Анатолії, що є головним регіоном країни з виробництва пшениці, на який припадає близько 31% від загального врожаю, середня кількість опадів з жовтня по січень була на 49% менше, ніж у такий же період 2023/24 МР.
За даними USDA, у 2024/25 МР виробництво пшениці в Туреччині становило 19 млн т за середньої урожайності 2,62 т/га з площі 7,25 млн га. Водночас у 2023/24 МР було зібрано 21 млн т із площі 7,2 млн га за середньої урожайності 2,92 т/га.
Незважаючи на скорочення виробництва у 2024/25 МР, запаси зернових у країні лишаються вищими, ніж зазвичай. До того ж очікується, що внутрішнє споживання пшениці дещо збільшиться — з 19,7 млн т у 2023/24 МР до 20 млн т поточного сезону, зокрема внаслідок збільшення використання зернової у кормах на 1 млн т — до 1,3 млн т.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

У Європейському Союзі прогнозують незначне скорочення виробництва олійних культур у 2026/27 маркетинговому році, попри збільшення посівних площ майже на 7% порівняно з попереднім сезоном. Причиною стали тривала спека та посуха, які знизили врожайність сої, ріпаку й соняшнику.

Посів озимих зернових у пізні терміни — цілком звичне явище з огляду на погодні виклики та складні реалії воєнного часу. Щоб строки сівби суттєво не вплинули на майбутню врожайність, варто приділити особливу увагу первинному захисту культур, зокрема у контексті контролю комплексу хвороб.

Світові ціни на цукор майже на 15% вищі, ніж рік тому. Спека й посуха скорочують урожай цукрової тростини в Індії та Бразилії, а також цукрових буряків у Європі. Додатковим ризиком залишається Ель-Ніньйо, вплив якого на погодні умови може тривати й наступного року.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Підгризаючі совки є серйозною загрозою посівам озимих культур в осінній період. Зважаючи на активізацію цих та інших шкідників, варто ретельно моніторити поля, а під час вибору рішень для їх контролю — враховувати низку факторів навколишнього середовища.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

На ветеранській еко фермі «Фантазія» на Житомирщині вирощують шафран, спаржу й артишок. Останній, однак, поки вирішили не залишати серед основних культур.

Динаміка посівних площ проса в Україні протягом останніх років характеризується значною волатильністю.