Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Зазначається, що угода встановлює асиметричний графік запровадження тарифних преференцій. Для українських товарів на турецькому ринку вони почали діяти з 1 жовтня 2026 року, тоді як для турецької продукції в Україні — з 1 січня 2027 року. Таким чином, український бізнес отримує тримісячну перевагу для використання нових умов доступу до ринку Туреччини до початку дії відповідних преференцій для турецького імпорту.
Загалом Туреччина скасовує ввізне мито для 10 337 товарних позицій — близько 95% номенклатури українського експорту. Для частини інших товарів діятимуть тарифні квоти або знижені ставки мита.
У міністерстві зауважують, що з огляду на високий рівень тарифного захисту окремих сегментів турецького аграрного ринку, де ставки ввізного мита можуть сягати 30–225%, нові умови створюють додаткові можливості для українських виробників і переробників. Водночас конкретні преференції залежать від товарної позиції та передбачених угодою умов доступу до ринку.
Основні умови доступу української аграрної продукції на ринок Туреччини:
Важливою перевагою угоди Мінагрополітики назвало інтеграцію України до системи Пан-Євро-Мед (PEM), яка розширює можливості для розвитку переробки. Українські виробники зможуть використовувати турецьку сировину для виробництва готової продукції та експортувати її до країн ЄС на безмитних умовах за умови дотримання правил походження товарів і підтвердження походження сертифікатом EUR.1.
Минулого року Україна експортувала до Туреччини 7,9 млн т агропродукції на суму понад $2,2 млрд. Це 9,8% загального аграрного експорту України та перше місце серед країн-імпортерів української агропродукції. Позитивне сальдо України становило $1,6 млрд.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до сусідів — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — з проханням дозволити транзит українських зернових вантажів через блокаду Чорного моря.

Кабінет Міністрів України запроваджує державну компенсацію частини збитків, завданих під час атак на судна.

На сьогодні є спільна узгоджена позиція профільних асоціацій щодо підтримки пріоритетності експорту соняшникової олії, без шротів. Мінагрополітики також підтримує необхідність надання пріоритетності продукції з доданою вартістю, в даному випадку олії.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

Українська зернова асоціація (УЗА) звернулася до прем'єр-міністра України Сергія Корецького із закликом не допустити запровадження пріоритетів для окремих видів аграрних вантажів під час експортних перевезень, перетину державного кордону та портової перевалки.

Угода про вільну торгівлю між урядами України та Туреччини набрала чинності сьогодні, 1 жовтня 2026 року. Документ було укладено у лютому 2022 року, а ратифіковано у липні поточного року.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.