Німецька компанія Verbio, один із провідних виробників біодизеля в країні, відкрила завод із виробництва хімікатів на основі ріпаку в місті Біттерфельд. Інвестиції у проєкт становили €100 млн.
Про це повідомляє OFI.
Після виходу на повну потужність підприємство зможе виробляти до 60 тис. т біохімікатів на рік. Їх використовуватимуть як альтернативу сировині викопного походження у виробництві мастильних матеріалів, мийних і чистильних засобів, а також пластмас.
На заводі метиловий естер ріпакової олії, який використовують для виробництва біодизеля, також перероблятимуть на хімічні продукти з вищою доданою вартістю. Після введення підприємства в експлуатацію виробництво поступово нарощуватимуть. Першими продуктами стануть 1-децен і 9-DAME.
Технологічний процес ґрунтується на етенолізі — різновиді метатезису олефінів. Каталізатори угорської дочірньої компанії Verbio XiMo допомагають перетворювати вуглецеві сполуки у складі метилового естеру ріпакової олії на нові молекули.
Генеральний директор Verbio Клаус Заутер зазначив, що нове підприємство доповнює наявний біопереробний комплекс ще одним етапом виробничого ланцюга. За його словами, переробка європейської ріпакової олії також сприятиме розвитку регіонального сільського господарства та зменшенню залежності від глобальних ланцюгів постачання.
Інвестиції реалізували на тлі труднощів у європейській хімічній промисловості, серед яких посилення міжнародної конкуренції, високі виробничі витрати та необхідність переходу на нову сировинну базу.
Як відомо, Verbio має виробничі потужності в Європі, Північній Америці й Азії. За даними компанії, її встановлені потужності становлять 710 тис. т біодизеля, 800 тис. т біоетанолу та 1 980 ГВт·год біометану на рік.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Попит на курятину та інше м’ясо птиці в Німеччині може зрости на 50% до 2040 року. Оскільки споживання збільшується більш ніж удвічі швидше за внутрішнє виробництво, країна ризикує ще більше залежати від імпорту.

В Україні агровиробники вже завершили збір трьох культур: пшениці зібрано 25,5 млн т, ячменю — 6 млн т, ріпаку — 4 млн т.

Коли в сівозміні переважають культури, які уражуються спільними хворобами, контролювати склеротиніоз стає складніше. За ураження посівів цієї хворобою втрати майбутнього врожаю можуть сягати до 80%.

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.

Учасники AgroFoodSummit, який наприкінці вересня відбувся у Мерсіні (Туреччина) за організації Української бобово-соєвої асоціації, відвідали найбільшого експортера та переробника бобових культур - компанію Arbel. Відвідувачі побачили як створюється продукція: від сировини через переробку та підготовку до відправлення на міжнародні ринки.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Україна на початку сезону скоротила експорт ріпаку до Євросоюзу, але суттєво збільшила постачання ріпакової олії.

Німецька броварня Wolters у Брауншвейгу, яка працювала майже 400 років, припинить виробництво наприкінці 2026 року.

Російські війська вночі 28 вересня атакували безпілотниками підприємство харчової промисловості в Житомирській громаді.

Компанія Bunge Global SA домовилася про продаж двох цукрових заводів у Бразилії компанії COFCO International.