Стан озимини у майбутньому залежить від умов посіву восени. Минулого року спостерігалася стандартна для останніх років засуха з кінця літа майже до середини осені. Запаси вологи в ґрунті під посіви озимих культур починають формуватися з серпня, але це вже в минулому: дуже добре, коли у серпні взагалі є дощ.
Аграріям варто звикати до сухої осені та не затягувати з весняною посівною
15 лютого 2025, 06:28 3987
Цьогорічна зима абсолютно незвичайна. Деякі метеорологи навіть кажуть, що це не зима, а лише епізоди зими посеред осінньо-весняних умов. Причина у глобальному потеплінні. 2024 рік був унікальним в Україні: лише два місяці температура була близька до кліматичної норми. Сьогодні стан озимих не викликає тривоги, вологи в землі достатньо, але з посівною затягувати не варто.
Заплутаність свідомості рослин
«Надзвичайне зимове тепло панувало з середини грудня до початку лютого. Теплий грудень, січень, початок лютого спантеличили рослини і стали причиною відновлення ростових процесів, послаблення морозостійкості. Проте щодо цього однозначної думки немає», — розповіла керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко під час вебінару Trend&Hedge Club.
За її словами, умови осені 2024 року — це наше майбутнє, і вони будуть повторюватися дедалі частіше.
Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру
Найбільшим погодним викликом минулого року була літня посуха, яка тривала майже три місяці. Відбулося зменшення врожайності пізніх культур внаслідок надмірного накопичення тепла. Вперше суми ефективних температур перевищили норму в 1,5 раза. Тож на період оптимальних строків сівби верхній шар ґрунту в східних та південно-східних областях був практично сухий.
«Вересень був найтеплішим за всю історію спостережень, дощів майже не було, температура вдень сягала +30-35°С. Тобто сіяти вчасно, у другій половині вересня, було недоречно. А там, де сіяли, зерно не проростало по 3-4 тижні. У Миколаївській, Херсонській, Харківській, Черкаській, Дніпропетровській областях число днів без ефективних опадів під час сівби досягло 60-80, тобто 2-3 місяці дощів просто не було. Лише у другій половині жовтня пройшли дощі, сформувалися нормальні вологозапаси, проте для дуже пізніх посівів уже не вистачало тепла», — пояснює метеорологиня.
Січень як березень
За спостереженням гідрометеорологічної служби, на початок епізоду зими в середині листопада, коли навіть випав сніг, лише на 30% площ рослини досягли безпечних фаз розвитку для перезимівлі — кущення. Тому підвищення температури у другій половині грудня і найтепліший за всю історію метеорологічних спостережень січень із температурами, характерними для кінця березня і навіть початку квітня, сприяли переходу рослин у стан кущення та появі сходів там, де їх не було. З 5-6 лютого озимина знову зайшла у стан зимового спокою.
«Все нормально. Похолодання відбувалося поступово, воно було щадним. Ми радіємо, що рослини підросли взимку», — коментує Тетяна Адаменко.
Однак є побоювання щодо зниження морозостійкості, тобто здатності рослин переносити низькі температури. Вважається, що з розвитком зелені морозостійкість знижується, проте є й протилежна думка — рослина зеленіє, і утворені цукри перерозподіляються до кореневої системи в разі похолодань. Саме цієї теорії дотримується Тетяна Адаменко.
Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру
На сьогодні жодних небезпечних явищ для озимих культур не спостерігалося. Перевірка життєдіяльності рослин за той період зими, що вже відбувся, проведена 25 січня одночасно по всій території, показала 100% відростання рослин. Загибелі немає. Навіть у Харківській області, де були складні умови і влітку, і значні морози взимку.
Зрідження озимих складає до 10%, і це природний процес.
Звичайна морозна зима
Період холодної погоди озимим поки що не зашкодив. Мінімальна температура в зоні кущення на глибині 3 см значно вища критичної, вона не опускалася нижче -5°С. Критичні показники для ріпаку та ячменю становлять -9°С, для пшениці — це -13-17°С.
До 20 лютого, за прогнозами синоптиків, збережеться звичайна для цього місяця морозна погода. Найнижчі температури очікуються на Харківщині та Сумщині, де можливе короткочасне зниження до -15-18°С, на решті території — до -12°С.
«Це безпечно для рослин, до того ж очікується сніговий покрив на 1-5 см, можливо, на сході — до 10 см, що є додатковим захистом», — коментує фахівчиня.
Тумани замість снігу та дощу
Метеорологи фіксують суттєвий дефіцит зимових опадів. За січень і лютий випало лише 50% норми, у грудні — близько норми.
Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру
Снігу практично немає. Проте майже весь зимовий період спостерігається підвищена вологість — тумани, мряки. Промерзання ґрунту майже відсутнє, тому практично всі ці типи вологи були засвоєні. За зимовим визначенням запасів продуктивної вологи, яке проводять 8 лютого, у метровому шарі ґрунту її містилося від 120 до 170 мм, а на заході країни — до 200 мм і більше. Це близько, і навіть у деяких випадках більше за середні показники. У Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Сумській, Вінницькій областях вміст вологи складає 80-120 мм. На Херсонщині — місцями 70 мм, це менше на 20-30% і обумовлено дефіцитом опадів з початку осені до початку лютого. У цих же областях визначалося промочування ґрунту, зараз показники складають 70-80 см.
За прогнозом, суттєвих опадів у найближчі 10 днів не очікується. Проте є ймовірність, що з 14 лютого опади все ж пройдуть, випаде сніг, що захистить рослини.
У басейнах річок сніг також відсутній. «Тому ймовірність повноцінного весняного водопілля дуже низька, це наслідок глобального потепління. Всесвітня метеорологічна організація відзначає, що 2024 рік був найтеплішим за 175 років спостережень.
В Україні середня температура склала 11,5°С, що на 2,5°С вище норми», — додає вона.
Стан посівів у лютому
Для весняного відновлення вегетації найбільш оптимальною є похмура та волога погода. Тоді зникають ризики пересихання верхніх шарів ґрунту, рослини поступово входять у період росту досить здоровими. Дуже небажана сонячна та суха погода, що викликає опіки.
Тетяна Адаменко нагадала, що холодний період у нашій країні закінчується 1 квітня, і, можливо, в березні пройдуть дощі, оскільки не буває такого тривалого зимового періоду без опадів.
«Що раніше заходити в поля, то краще, щоб використати наявну вологу, адже сподіваємося, що у першій половині березня однозначно будуть опади: чи дощ, чи сніг. Тож що раніше сіємо, то менше підпадаємо під посуху. Проте можливі заморозки, у квітні й травні вони трапляються щороку», — зазначає фахівчиня.
З огляду на зміни клімату, вона радить придивлятися до сортів, що вирощуються в Західній Європі, де менше загроз різкого похолодання.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
