Технологію холодного розпилення — небулізацію — на Рахнянському елеваторі ТОВ «Рахнянський зерносклад Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» застосовують вже більше 10 років. З усього обсягу зерна, а це близько 200 тис. т, 20-30% підпадають під небулізацію. Для цього застосовують препарат Пірігрен від французької компанії Sojam.
Про це AgroPortal.ua розповів директор Рахнянського елеватора Олександр Станіславчук.
«Небулізацію використовуємо переважно для пшениці та ячменю, що закладаються на довгострокове зберігання. Проводиться обробіток і для короткострокового зберігання залежно від планів відвантаження зерна в перспективі. Також є можливість обробляти кукурудзу», — розповідає Олександр Станіславчук.
За його словами, для Рахнянського елеватора на рік потрібна 1 т Пірігрену. Цей препарат безпечніший, мобільніший і зручніший у використанні за засоби для проведення фумігації. Автоматична система дозує препарат і подає під певним тиском залежно від продуктивності зернової лінії. Людський фактор під час небулізації виключено повністю. Обсяги корелюються автоматично залежно від зерна та швидкості його подавання на елеватор. У результаті — економія коштів та якість обробки.
«Головна перевага методу — це безпечність. Хоча небулізація відбувається автоматично, люди все одно присутні на елеваторі. В грошовому еквіваленті також є економія, точні показники назвати важко, але близько 20% вдається досягти. Затрати на 1 т препарату є невеликими для підприємства з таким обсягом зерноперевалки як Рахнянський елеватор», — зазначає Олександр Станіславчук.
Cвітлана Цибульська, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Україна залучає міжнародну фінансову підтримку для аграріїв.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

За період 27 липня – 2 серпня 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 11 783 аналізи відібраних зразків під час фітосанітарних процедур, моніторингу та обстежень. Також було оформлено 3 133 фітосанітарні сертифікати для експорту зернових і олійних культур.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

Створення Виноградного реєстру та проведення повної інвентаризації виноградних насаджень відповідно до підходів ЄС має стати одним із ключових кроків для розвитку української виноробної галузі та її подальшої інтеграції до європейської системи підтримки.

Фітосанітарна асоціація України (ФАУ) закликає не допустити створення умов для корупції та розвитку монопольного середовища в морських портах.