
Урожай овочів в Україні цього року достатній і навіть більший, ніж торік, тому дефіциту у цьому секторі не передбачається.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України презентувало План поетапної імплементації права (acquis) Євросоюзу за переговорними розділами 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» та 13 «Рибальство та водний промисел».


В Україні спостерігається тенденція до збільшення виробництва молока на підприємствах, приріст складає 5% рік до року. Також фіксується +5% поголів’я птиці. Відбулося зниження поголів'я в господарствах населення на 2%, але є сигнали до відновлення. Ці цифри підтверджують, що промислове тваринництво з упевненістю дивиться в завтрашній день.

Навіть під час війни українські органічні виробники посідають вагомі позиції в експорті продукції. Інтерес до вітчизняної органічної продукції підтверджують такі виставки як BioFach, Anuga.

Українська молочна галузь максимально наблизилася до стандартів ЄС, а прогрес у якості продукції доводить, що українські виробники готові працювати за європейськими правилами. До того ж Європейський Союз став ключовим партнером для українських молочних компаній.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

Україна стабільно входить до топ-5 постачальників органічної продукції до ЄС протягом багатьох років.

Україна готує масштабну реформу бджільництва, де особливу увагу буде приділено цифровізації, зокрема, створенню єдиного реєстру пасік і ветеринарно-санітарних паспортів, що дозволить краще контролювати якість продукції та рух бджолиних сімей.

Молочний сектор України демонструє стабільне зростання виробництва, обсягів, поголів’я та якості, зокрема завдяки підтримці Швейцарії.

Як забезпечити високі врожаї, не завдаючи шкоди довкіллю? Це питання гостро стоїть перед сільським господарством не один рік і посилюється в контексті європейської інтеграції України. Особливу увагу відводять захисту посівів, не завдаючи шкоди комахам-запилювачам.

Українські аграрії в сезоні-2025 отримають близько 56 млн т валового врожаю ранніх зернових культур і 21 млн т олійних культур.

Нова торговельна угода між ЄС та Україною наразі очікує на фінальне узгодження з боку Єврокомісії.

Держава відшкодовуватиме сільгоспвиробникам до 25% витрат на будівництво або реконструкцію, зокрема ферм і доїльних залів.

Кабінет Міністрів призначив Дениса Башлика, Тараса Висоцького та Єгора Перелигіна заступниками міністра економіки, довкілля та сільського господарства України.

Жнива цьогоріч розпочалися із затримкою на 2-3 тижні з великими розривами між регіонами. Тому на початку липня і обсяги експорту були незначні: стоки попереднього періоду вивезені, а нових немає.

Українські аграрії у 2025 році скоротили виробничі площі під цукровим буряком порівняно з торішніми на 15,4% - до 220 тис. га.

Прогнозованого урожаю пшениці в Україні цього сезону вистачить для потреб внутрішнього ринку.

1 березня 2026 року в Україні має запрацювати оновлене законодавство щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу.

Україна та Європейська комісія повинні впродовж червня – липня 2025 року напрацювати рішення щодо подальшого режиму торгівлі, інакше український агроекспорт зупиниться.