Тарас Висоцький

Україна розпочала практичний етап підготовки до вступу до Європейського Союзу. За аграрним блоком необхідно підготувати галузь до роботи за правилами єдиного європейського ринку й виконати 16 індикаторів.

Україна зберігає роль одного з ключових постачальників зерна на світовому ринку. В 2025/26 маркетинговому році, за попередніми оцінками, країна може експортувати близько 14 млн т пшениці, 25 млн т кукурудзи та 1,52 млн т ячменю. Це орієнтовно 6%, 12% і 4% світового експорту вказаних культур відповідно.

Одещина та Житомирщина стали пілотними регіонами для наступного етапу реформи меліорації земель. Ці області обиралися з урахуванням особливостей кліматичного складника та показника спроможності до госпрозрахункової діяльності.

Прямі втрати аграрного сектору України внаслідок повномасштабної війни та російських атак перевищили $11 млрд.

10 червня розпочалося приймання заявок у Державному аграрному реєстрі (ДАР) на отримання безповоротної фінансової допомоги для вирощування бавовнику. Аграрії Одеської, Миколаївської та Херсонської областей зможуть отримати до 10 тис. грн на 1 га під урожай поточного року.

Популяція бджіл в Україні поступово збільшується: станом на 1 січня 2022 року нараховувалося 2 028 585 бджолосімей, а станом на 1 січня 2026 року — 2 201 485.

Україна здатна з високою точністю визначити зерно, що походить з окупованих територій.

Окупанти на східних територіях України збирають до 10 млн т зерна щороку.

Аграрії засіяли вже понад 90% прогнозованих площ ярими культурами — це більше 12 млн га.

Повномасштабна війна завдала значного удару по українському бджільництву, спричинивши як пряму загибель мільйонів комах від обстрілів та пожеж, так і руйнування тисяч господарств на окупованих і прифронтових територіях.

Україна планує завершити поточний рік із виробництвом близько 150 млн кубометрів біометану.

Євроінтеграція аграрного сектору України нині є абсолютно реалістичним сценарієм моделі розвитку галузі. Україна вже виконала близько 74% положень Угоди про асоціацію щодо сільського господарства та розвитку сільських територій, і 83% — щодо безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики.

У Києві 20 травня презентували Дорожню карту євроінтеграції молочного сектору України, яка є стратегічним документом і покроковим планом, куди має рухатися молочний сектор України на євроінтеграційному шляху. Мета документа — вивести українську продукцію на європейський ринок та забезпечити сталий розвиток галузі. Над дорожньою картою працювали профільні асоціації, зокрема Спілка молочних підприємств України у партнерстві з державними органами й за підтримки міжнародних донорів зі Швейцарії та Нідерландів.

Україна продовжує системну адаптацію аграрного сектору до стандартів Європейського Союзу. Відповідність європейським вимогам уже відкриває для вітчизняної продукції нові ринки збуту та посилює позиції країни на глобальному аграрному ринку.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.

Від початку 2026 року 14 агропідприємств отримали 70,8 млн грн державної підтримки на закладання нових садів і будівництво теплиць. Найбільше заявок надходить із Київської, Львівської та Закарпатської областей.

Україна переходить до більш практичного етапу переговорів про вступ до ЄС — із чіткими пріоритетами на 2026 рік, строками виконання ключових показників і підготовкою переговорних позицій за секторальними напрямами.

Система пільгового експорту сої та ріпаку працює стабільно та контрольовано.

Ризики суттєвого зростання собівартості української агропродукції зберігаються через нестабільність логістики енергоносіїв у Ірані.

Україна може стати ключовим постачальником сої до Європейського Союзу завдяки великим обсягам виробництва та готовності дотримуватися нових вимог.