Тарас Висоцький

Фіналізований проєкт Стратегії розвитку аграрного сектору та сільських територій в Україні на період до 2030 року в листопаді буде прийнятий Кабінетом Міністрів України. Основним напрямом у цьому процесі є синхронізація аграрної політики з циклами ЄС, де бюджетне планування закладається на 7 років.

В Україні з початку року обстежили та розмінували 229 тис. га сільськогосподарських земель.

Попри те, що в Україні зібрали на 10 млн т менший урожай олійних та зернових культур, падіння експорту в доларовому еквіваленті не очікується. Навіть можливе його зростання на 8-10%.

Через погодний фактор — посуху — в багатьох областях України площі озимого ріпаку під урожай 2025 року зменшилися на 10%. Натомість по озимих пшениці та ячменю спостерігається зростання, тому загальна площа під озимими буде більшою, ніж торік.

Українські аграрії зібрали високий урожай, але є невелике зниження порівняно з попереднім роком, коли було сумарно зібрано зернових та олійних 85 млн т, а цього року буде 75 млн т.

Морський коридор портів Великої Одеси працює, і Україна залишається надійним партнером з постачання замовлень будь-яких видів культур до африканських країн. 65% сільськогосподарської продукції, вирощеної в Україні, експортується.

Показник вчасного повернення валютної виручки від експорту агропродукції зараз складає понад 80%.

Тваринництво в Україні займає близько 35% в загальному виробництві продукції АПК. Перед виробниками продукції тваринництва стоїть багато завдань — не лише забезпечити роботу галузі, а й зробити її ще більш ефективною.

Один із основних пріоритетів європейського сільського господарства — благополуччя тварин. Для України важливо починати застосовувати у виробництві відповідні європейські практики.

Вступ до ЄС потребуватиме від України додаткових інвестицій, модернізації виробництв, зміни технологій і дуже багато навчання. Навчатися необхідно для того, щоб використовувати фонди, які будуть доступні від Європейського Союзу, тому потрібно буде приділити час та залучати ресурси.

До вступу України до Євросоюзу потрібно готуватися вже сьогодні. Особливу увагу слід приділити окремим напрямам агровиробництва, правила для яких будуть змінюватися.

Найбільшим викликом для борошномельної та переробної галузі цього року є економічна і фізична доступність сировини для внутрішньої переробки. Збір пшениці вже завершився, орієнтир — близько 22 млн т.

Частка експорту української агропродукції до країн ЄС за результатами 2023 року зросла на понад 50%. Тож сьогодні актуальним є питання, як Україні утримати позиції на цьому ринку, паралельно інтегруючись до євроспільноти.

Українські аграрії ще можуть встигнути посіяти заплановані 4,5-5 млн га озимої пшениці під урожай-2025 попри погодні умови.

Аграрний сектор забезпечує 63% загального експорту товарів з України та 8% ВВП. Але зараз ця провідна для економіки галузь стикається з цілою низкою викликів: війна, замінування полів, ускладнення логістики, зміна клімату, дефіцит працівників. Важливо, що в таких умовах українські виробники продовжують сіяти та виробляти продукцію, постійно адаптуючись до нових складнощів.

Складні погодні умови, зокрема посуха, не вплинули глобально на врожай та ціни сільгоспкультур. Але наслідки можуть бути відчутними у 2025 році.

Українські агровиробники можуть забезпечити до 95% потреб у продовольстві українських Сил оборони.

Згідно з Регламентом ЄС про тимчасову лібералізацію торгівлі з Україною, цукор належить до переліку чутливих товарів, на які встановлені критичні обсяги імпорту (квоти).

Хоча світовий ринок цукру цього сезону зазнає певних цінових коливань, загальний тренд демонструє низхідну корекцію після минулорічного цінового ралі.

Під урожай сезону 2024/2025 (вересень – серпень) в Україні було посіяно 254 тис. га цукрового буряку. Порівняно з 2023 роком цього сезону площі збільшились на 1,7%, або на 4,2 тис. га.