Незареєстровані пасіки. Чому це загроза для агросектору та самого бджоляра?

Серед основних аргументів: запилення бджолами на ріпаку дає плюс 10-20% до урожайності, а на соняшнику — до 30%. Для ефективного запилення одного гектара посівів зазвичай достатньо 4 бджолосім’ї, констатує головний агрономом агрогрупи «Агрейн» Тарас Корнієнко.

Крім збільшення врожайності, бджоли на полі позитивно впливають на виповненість насіння, покращують його однорідність і якість, а також сприяють підвищенню вмісту олії та інших цінних компонентів у насінні.

З метою розширення відповідного діалогу держава цьогоріч забезпечила безкоштовну платформу на базі Державного аграрного реєстру (ДАР). Станом на початок вересня 2025 року в ДАР зареєструвалися 165 008 виробників сільськогосподарської продукції та 808 пасічників.

Позитивну тенденцію завдяки цифровим інструментам, які в режимі реального часу допомагають обмінюватися інформацією щодо застосування ЗЗР на конкретних полях і переміщення пасік, відмічають і у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА). Тут, окрім державного сервісу «єБджільництво», виділяють і приватний «Гранд Експерт».

Втім, випадки отруєнь досі фіксуються, хоч і стають дедалі точковими.

Куратор соціального шкільного підприємства «Шкільний вулик» Євген Заїка не відкидає, що важливо встановити більш суворі правила обробки полів (час, дози, попередження пасічників) і запровадити більш жорстку систему штрафів за їх недотримання, раціоналізувати систему відшкодування за заподіяну шкоду бджолярам. Адже, за його словами, якщо в Україні за масову загибель бджіл максимум, що може «світити» порушникам — це адмінштраф у сумі до 510 грн, то у США такі штрафні санкції варіюються від 5 до 25 тис. доларів, у Бразилії фермерів можуть навіть позбавити ліцензії на ведення господарської діяльності.

Наголошує він і на популяризації екологічної просвіти: є проблема із запиленням ультраранніх плодових, ягідних через те, що медоносна бджола ще не літає активно. Натомість про бджіл-осмій, або бджіл-запилювачів, які починають працювати навіть за менших температур, мало хто знає.

Глобальна зміна клімату дедалі більше впливає на ситуацію, зокрема на поширення нових шкідників, наприклад, сарани цього року. У зв'язку з різким погіршенням фітосанітарної ситуації фермерам доводиться терміново вживати заходів щодо захисту врожаю.

І хоча на сьогодні ринок забезпечений достатньою кількістю безпечних для бджіл препаратів, які ефективно виконують свої функції й дозволяють захищати врожай без шкоди для запилювачів, аграрії звертають увагу на можливість виникнення резистентності, й без інноваційних продуктів обійтися буде неможливо.

За словами агронома, важливо також не користуватися фальсифікованими препаратами і суворо дотримуватися правил безпечного внесення. Він переконаний, що взаємодія з бджолярами — не просто формальність, а ключовий елемент безпечного ведення сільського господарства та збереження популяції запилювачів.

У компанії BASF зі свого боку наголошують на важливості використання лише оригінальних препаратів, оскільки виробник під час розробки формуляції враховує багато технічних факторів, які впливають на ефективність і властивості продукту.

Загалом бджолярі, які дійсно піклуються про своїх комах, активно цікавляться посівами та препаратами, що застосовуються, часто знаходять контакт із агровиробником швидше, ніж навпаки, зазначає Тарас Корнієнко.

У свою чергу власник бренду «Папкина Пасіка» (м. Путивль, Сумська область) Сергій Папка каже, що в нього контакт досить добре налагоджений з багатьма агропідприємствами краю, та здебільшого кочує по полях компанії «Агропросперіс», яка обробляє лише якісними пестицидами. Завдяки доброзичливій взаємовигідній комунікації у нього не траплялося конфліктних ситуацій ні з цим виробником, ні з іншими.

Водночас пасічник особливо наголошує, що сам бджоляр повинен обов'язково дбати про здоров’я комах. Адже хвороб бджіл дуже багато, і вони з кожним роком мутують, і препарати стають менш ефективними. Багато і фальсифікату, через що комахи пропадають. А ще — пасіка повинна бути однозначно зареєстрованою і для випадків потрави, і для кочівлі, а також для продажу продуктів бджільництва.

Наявність незареєстрованих пасік є серйозною проблемою для агровиробників, оскільки вони можуть розташовуватися поруч із полями, обробленими ЗЗР, що створює ризик отруєння бджіл і знижує врожайність. Такі пасіки ускладнюють контроль над кількістю бджіл на території, що може призводити до недостатнього або надмірного запилення, негативно впливаючи на продуктивність посівів, вказують учасники ринку.

У ЄБА висловлюють сподівання, що системна робота щодо легалізації діяльності пасічників буде посилена, зокрема, через профільні об'єднання. Нормальна робота усіх сторін можлива лише в правовому полі, тому питання реєстрації пасічників досі стоїть на порядку денному, уточнює Віктор Погорілий.

Робота і в цьому напрямі вже ведеться. Україна готує масштабну реформу бджільництва, де особливу увагу буде приділено цифровізації, зокрема, створенню єдиного реєстру пасік та ветеринарно-санітарних паспортів, що дозволить краще контролювати якість продукції та рух бджолиних сімей.

Це одна з ключових інновацій законопроєкту 5274-д «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл». Він ще у травні зареєстрований Комітетом з питань аграрної та земельної політики та чекає на розгляд у парламенті у першому читанні. Тарас Висоцький додає, що, оновлюючи законодавчу базу, важливо дотримуватися європейських принципів, тому сьогодні триває робота з учасниками ринку, щоб максимально врахувати необхідні правки до закону до другого читання, щоб перейти на нові стандарти без ризику для бізнесу.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що без офіційної реєстрації та ветеринарно-санітарного паспорта пасічник не може легально експортувати свою продукцію до ЄС, а це — прямий бар’єр для доступу до найбільшого у світі ринку збуту меду.

У самому ж ЄС взаємодія між пасічниками та аграріями заснована на принципах співпраці, комунікації та взаємної відповідальності.

Експертка виокремлює такі ключові механізми взаємодії у ЄС:

1. Попереднє інформування та комунікація — головний принцип. Фермери зобов'язані завчасно повідомляти бджолярам, чиї пасіки розташовані поблизу оброблюваної ділянки, про заплановане застосування засобів захисту рослин. Це дає пасічникам час, аби вжити необхідних заходів: вивезти вулики, закрити їх з метою тимчасового обмеження льоту бджіл на деякий час до та після обробки або вжити інших заходів для захисту бджіл. 
2. Використання безпечних ЗЗР: на рівні ЄС діє «Стратегія від ферми до виделки», яка передбачає зменшення використання пестицидів. Європейське законодавство обмежує застосування небезпечних для бджіл речовин, зокрема, деяких неонікотиноїдів. 
3. Фермери створюють буферні зони або висаджують квітучі рослини, привабливі для бджіл, по краях полів. Це забезпечує бджолам постійне джерело корму та зменшує їхню експозицію до ЗЗР на основному полі.

У багатьох країнах Європи також поширеним є міське бджільництво, а в окремих містах будівельні компанії навіть зобов'язані використовувати цеглу з отворами, де могли би відкладати кокони з майбутньою популяцією дикі бджоли, додає куратор соціального шкільного підприємства «Шкільний вулик» Євген Заїка. Це ті питання, які не можна ставити на паузу, тому їх вирішенням і формуванням культури свідомого поводження з бджолами потрібно займатись зараз.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua