Жнива цьогоріч розпочалися із затримкою на 2-3 тижні з великими розривами між регіонами. Тому на початку липня і обсяги експорту були незначні: стоки попереднього періоду вивезені, а нових немає.
«Одещина почала жнива 11 червня і вже має ячмінь, а деякі області розпочали обмолот тільки 20 липня. Це впливає на ціноутворення. Законтрактовано багато суден. Разом з тим, минулий рік показав, що всі учасники ринку вміють домовлятися і дотримувати всіх домовленостей», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час вебінару Trend&Hedge Club.
Попередні прогнози, адже більш точні дані будуть в кінці серпня — на початку вересня, виглядають наступним чином.
Прогнозований обсяг на поточний сезон — 21,2 млн т. Минулого зібрали 22,2 млн т.
«Скорочення на 5% — не є чимось глобальним. Є регіони, що показують по 6-7 т/га врожайності пшениці, є на жаль, ті, що збирають по 1,5 т/га. Проте малоймовірно, що аграрії зберуть менше 20 млн. т», — додав Тарас Висоцький.
При цьому внутрішнє споживання пшениці складає 6,2 млн т. тому експорт прогнозується на рівні минулого року 15-16 млн т.
Озимого та ярого ячменю за попереднім прогнозом зберуть 4,5 млн т, минулого року показник складав 5,3 млн т. Наразі це менше на 10%, але цього року менші посівні площі, тож питання не лише у врожайності. Експорт можливий в обсягі близько 2 млн. т, минулого року був 2,3 млн. т.
Триває активна вегетація кукурудзи, почався період цвітіння. Консервативний прогноз врожаю на рівні 26 млн. т.
«Можливо буде більше, реальну картину по кукурудзі отримаємо не раніше жовтня. Але з урахуванням посівних площ та середньої врожайності, це буде на 5% менше попереднього року», — додав Тарас Висоцький.
Сумарно виробники зберуть близько 53,5 млн. т зернових культур, минулого року цей показник був 56 млн. т.
Прогноз по ріпаку — 3 млн т, трохи менше, ніж попереднього року (3,7 млн. т).
По сої — 5,7 млн т, минулого року було 6,6 млн т. Не виключено, що по сої можуть бути і більші обсяги, якщо враховувати посівні площі, буде максимальна врожайність і погода сприятиме.
За словами, Тараса Висоцького, прийняття закону про олійні правки, цього року ніяк не вплине на сою та ріпак. Чи скорегує це посіви озимого ріпака, буде зрозуміло в середині серпня. На його думку, нереально виокремити саме фактор цього законодавчого рішення, бо є ще багато інших чинників.
«Основним фактором, що впливає на виробництво є ціна. Якщо вона зростає на 20%, то мито в 10% не вплине негативно. Коли ціна падає на 20 чи 30%, змінюється коньюктура. З червня чую від фермерів, що вони планують скорочувати площі під соєю через ціну», — зауважив спікер.
Зараз переробні потужності складають від 20 до 22 млн. т, і будівництво триває, тож можливо вони досягнуть і 25 млн. т. Проте забезпечити їх сировиною майже нереально суто з точки зору агрономії, адже виробництво олійних обмежено сівозміною, відсутністю поливу.
«Якби раптом в нас з'явився 1 млн га сої на поливі, це змінило б ситуацію, але це потребує «довгих» інвестицій на 10-15 років. По ріпаку суттєве зростання площ чи врожайності теж ускладнене. Скажімо, може бути 5 млн. т ріпаку, по соняшнику, припустимо, може бути 15 млн. т. Тож можемо в перспективі вийти на 25 млн. т, — це буде стеля, якої важко досягти в межах контрольованих територій України. При нинішніх 20,5 млн. га вийти на 23 млн. т, а за сприятливих умов на 25 млн. т. — найближчими роками неможливо», — підсумував Тарас Висоцький.
Потужності переробки залишатимуться аналогічними або більшими, ніж виробництво сировини. Тож має формуватися ринок продавця, що позитивно вплине на ціну закупівель.
Прогнозований обсяг соняшнику — 12 млн. т.
«Може бути плюс-мінус 20% як в сторону зниження до 11 млн. т, так і в сторону збільшення до 13 млн. т, але, на жаль, соняшник підсихає на Півдні, і так як хотілося б — 15 млн. т — не буде», — відзначив Тарас Висоцькой.
Сумарний прогноз по олійним — 20,5 млн. т, тобто без кардинальних змін у порівнянні з минулим роком, але тоді було більше сої та ріпаку, і менше соняшнику.
Посівні площі по базових культурах залишаються незмінними. Включаючи зернові, цукровий буряк та овочі, це 20 млн га, додалось близько 270 тис. га розмінованих земель.
Цукрового буряку цього року посіяли менше, за останніми даними — 220 тис. га, проти 254 тис. га минулого року.
«З відкриттям безмитної торгівлі з ЄС в цукровій галузі був Ренесанс, потім за рахунок масштабу почали виходити і на інші ринки, але Європейський Союз все одно наймаржинальніший ринок. Тож коли минулого року була озвучена квота, 67 тис. т, на цей рік — 107 тис., а максимальний експорт в ЄС був на рівні 473 тис. т, це не могло не вплинути на рішення виробників. Не виключаю, що наступного року можемо повернутися до 200 тис. га посівних площ, передумови для цього є», — зауважив чиновник.
В світлі відкриття ринку Китаю для українського гороху, усі вимоги з точки зору поточних фітосанітарних заходів і політик виконуються. На поточний сезон виробництво гороху очікується на рівні 460 тис. т, так само як і минулого сезону. Експорт без китайського ринку відбувся в обсязі 330 тис. т. На цей рік може бути до 350 тис. т.
«Це питання більше не експорту, а дохідності, якщо говоримо про китайський регіон. Ми очікуємо, що все-таки в межах поточного маркетингового року старт відправок на Китай відбудеться, можливо не весь потенційний обсяг, а вже з наступного року експорт відбудеться в штатному, прогнозованованому обсязі», — додав Тарас Висоцький.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

На Кіровоградщині аграрії продовжують збирати кукурудзу та соняшник. Водночас озимими пшеницею та ячменем уже засіяли 280,2 тис. га із запланованих 443,3 тис. га.

Компанія «Енселко» завершила збирання соняшнику, намолотивши понад 72 тис. т із середньою врожайністю 37 ц/га. Посівна озимої пшениці триває — наразі засіяно 91% запланованих площ.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Агрохолдинг HarvEast проводить роботи з обмолоту кукурудзи.

Українські аграрії станом на 12 жовтня 2026 року зібрали 13,47 млн га основних сільськогосподарських культур, або 68,2% прогнозованих площ. Загальний обсяг намолоту становить 50,94 млн т.

Компанія «Кусто Агро» зібрала понад 60% запланованих площ соняшнику в межах жнив-2026.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні cтаном на 1 вересня становили 24,6 млн т, що на 10,1 млн т більше, ніж на аналогічну дату 2025 року.