Україна готує масштабну реформу бджільництва, де особливу увагу буде приділено цифровізації, зокрема, створенню єдиного реєстру пасік і ветеринарно-санітарних паспортів, що дозволить краще контролювати якість продукції та рух бджолиних сімей.
Це одна з ключових інновацій законопроєкту 5274-д «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл». Він ще у травні зареєстрований Комітетом з питань аграрної та земельної політики та чекає на розгляд у парламенті у першому читанні, йдеться у матеріалі AgroPortal.ua.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький додає, що, оновлюючи законодавчу базу, важливо дотримуватися європейських принципів, тому сьогодні триває робота з учасниками ринку, щоб максимально врахувати необхідні правки до закону до другого читання, щоб перейти на нові стандарти без ризику для бізнесу.
Наявність незареєстрованих пасік є серйозною проблемою для агровиробників, оскільки вони можуть розташовуватися поруч із полями, обробленими засобами захисту рослин, що створює ризик отруєння бджіл і знижує врожайність.
Такі пасіки ускладнюють контроль над кількістю бджіл на території, що може призводити до недостатнього або надмірного запилення, негативно впливаючи на продуктивність посівів, пояснюють учасники ринку.
«Зареєструвати пасіку не дуже затратно, в зоні бойових дій щорічні обстеження бувають безплатними. Втім, деякі пасічники не хочуть реєструватися через те, що взагалі потрібні затрати на реєстрацію та обстеження. А ті, хто тримає до 15 сімей, вважають це зайвими турботами», — уточнює власник бренду «Папкина Пасіка» Сергій Папка.
Водночас в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що без офіційної реєстрації та ветеринарно-санітарного паспорта пасічник не може легально експортувати свою продукцію до ЄС, а це — прямий бар’єр для доступу до найбільшого у світі ринку збуту меду.
У самому ж ЄС взаємодія між пасічниками й аграріями заснована на принципах співпраці, комунікації та взаємної відповідальності.
«Це не просто добровільні домовленості, а часто — частина ширшої стратегії, що підтримується законодавством і технологічними інструментами», — резюмує координатор комітету захисту рослин та насіння УКАБ Ганна Каширіна.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

Для збереження популяції бджіл необхідна координація зусиль на всіх рівнях.