Зміцнення та збільшення продукивності: ключові зміни в українському молочному секторі

За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, таке зниження є прямим наслідком війни, окупації земель, знищення виробничих потужностей і логістичних бар’єрів. Проте, попри всі труднощі, молочна галузь демонструє ознаки стабілізації та підвищення ефективності. 

За даними Міністерства економіки, кількість корів в Україні з 2021 по 2025 роки скоротилася з 1,67 млн до 1,15 млн голів. Однак важливо, що поголів’я на підприємствах залишається стабільним — близько 400 тис. голів, а в останній рік навіть спостерігається незначне зростання, вперше за останнє десятиліття.

Водночас кількість виробників молока зменшилася з 1791 підприємства у 2020 році до 1264 у 2024 році. Попри це, продуктивність у розрахунку на одну корову зросла з 6634 кг у 2020 році до 8167 кг у 2024 році, що свідчить про технологічне оновлення виробництва та модернізацію ферм.

«Хоча загальна кількість корів зменшується, рівень продуктивності зростає. Це частково компенсує скорочення стада і демонструє ефективність підприємств, які адаптуються до нових стандартів», — підкреслив Тарас Висоцький. 

Загальний обсяг виробництва молока зменшився з 9,26 млн т у 2020 році до 7,25 млн т у 2024 році, проте виробництво на підприємствах зросло з 2,76 млн т до 2,99 млн т.

Продаж молока для промислової переробки залишається стабільним — близько 3,2 млн т на рік, із яких понад 80% постачають підприємства.

Особливо показовими є дані щодо якості сирого молока. Якщо 2020 року екстра-клас становив лише 41%, то 2024 року його частка досягла 55%, тоді як молоко другого ґатунку практично зникло з ринку. Це свідчить про перехід до європейських стандартів якості.

Основним ринком збуту української молочної продукції є Європа, яка торік забезпечила понад 75% усього експорту.

За останні три роки (2021–2024) обсяги експорту до ЄС зросли на 620%, досягнувши 36,4 тис. т, тоді як постачання до інших європейських країн збільшилися на 27%, до 45,6 тис. т.

Інші напрямки експорту розподіляються так:

• Близький Схід — 6,9%;
• Азія — 6,0%;
• Південно-Східна Азія — 5,2%;
• Африка — 2,2%;
• Америка — 1,7%;
• ЄАЕС — 4,2%.

Таким чином, Європейський Союз став ключовим партнером для українських молочних компаній. Як наголосив заступник міністра, обсяги українського експорту не перевищують навіть 1% внутрішнього ринку ЄС, отже не несуть жодних ризиків для європейських фермерів.

Україна активно використовує можливості автономних торговельних преференцій ЄС (АТМ), зокрема за трьома основними квотами:

Сухе молоко (квота 094601)

• Стара квота — 5,0 тис. т, нова — 15,4 тис. т (+300%).
• Експорт зріс у 7,7 раза з 2021 року.
• Вартість експорту у 2024 році — €38,4 млн.
• Основна продукція: 89,3% — молоко у твердих формах (жир ≤ 1,5%); 5,9% — жир ≥ 27%; 4,6% — жир 1,5–27%.
• Україна посідає 2-ге місце за одним кодом і 1-ше — за іншим.

Молоко, вершки, згущене молоко, йогурт (квота 094600)

• Стара квота — 10 тис. т, нова — 15 тис. т (+50%).
• Експорт зріс у 74 рази порівняно з 2021 роком.
• Вартість експорту у 2024 році — €7,4 млн.
• 96,2% експорту — це продукція з жирністю до 9,5%.
• Україна займає 2-ге та 6-те місця за кодами у ЄС.

«Ми довели, що українські підприємства здатні забезпечити якісну продукцію й виконати зобов’язання за всіма квотами. Тепер головне — розширювати ці обсяги та продовжувати інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС», — зазначив Тарас Висоцький.

Керівниця Комітету євроінтеграції асоціації «Український клуб агробізнесу» Олександра Авраменко зазначила, що молочний експорт України у 2024 році продемонстрував зростання після складного періоду воєнних обмежень. 

За її словами, Європа (поза межами ЄС) забезпечує близько 34% експорту молочної продукції, а країни ЄС — майже 40%. Крім того, Україна продовжує постачання до Азії, Південно-Східної Азії та на Близький Схід. Хоча у 2024 році кількість країн-імпортерів скоротилася з 92 до 86, географічна диверсифікація залишається суттєвою, і перспективи розширення — позитивними. Порівняно з довоєнним 2021 роком частка експорту до Південно-Східної Азії (тоді близько 8%) може зрости після стабілізації логістики. Також відзначено збільшення присутності України на Близькому Сході, тоді як Африка та частина азійських ринків залишаються недостатньо освоєними.

У структурі експорту молочної продукції за 2024 рік найбільшу частку посіли сухе молоко та вершки, далі — сир, масло, морозиво та інші продукти.

• Вперше за багато років сухе молоко стало провідною позицією українського молочного експорту. Україна посіла 15-те місце у світі за обсягом експорту сухого молока та вершків із показником $74 млн, тоді як загальний світовий ринок оцінюється у $17 млрд. Основними покупцями цієї категорії були Європейський Союз, Ізраїль, Молдова, Ліван і Бангладеш, і завдяки відновленню морських шляхів українська продукція знову почала надходити до віддалених ринків.
• Експорт сиру також демонструє стабільне зростання. Україна посіла 17-те місце у світі, експортувавши сирів на $54 млн за загального світового ринку у $19 млрд. Основними ринками збуту стали Молдова, Казахстан, Європейський Союз, США та Азербайджан — зокрема, вихід на американський ринок є важливим стратегічним досягненням.
• У категорії масла Україна займає 12-те місце у світі, що також підтверджує конкурентоспроможність українських виробників. Головними напрямками залишаються Молдова, ЄС, Азербайджан, Ізраїль і Казахстан, а стабільність експорту забезпечується завдяки роботі одеських портів.
• Щодо молока та вершків у рідкому вигляді, Україна стабільно входить до топ-20 світових експортерів за більшістю товарних позицій. Основні ринки — Молдова, Вірменія, Грузія, Європейський Союз та Азербайджан. При цьому частина експорту, яку у звіті позначено як «інші напрямки», фактично здійснюється через Молдову, що стало єдиним альтернативним маршрутом після втрати північних шляхів.