
Програми державної підтримки та гранти успішно працюють для невеликих ініціатив, проте у питанні масштабних інвестицій для побудови конкурентної переробної галузі є певні складнощі у фінансуванні через війну.

Зростання тарифів «Укрзалізниці» на вантажоперевезення на 37% викличе не розвиток, а відтік клієнтів, зменшення виробництва та втрату доходів держави.

Для агробізнесу соя залишається цікавою високомаржинальною культурою завдяки стабільному попиту й досить високій ціні. Проте з січня 2025 року може виникнути нова немитна перешкода для експорту сої до ЄС, адже почне діяти регламент EUDR (European Union Deforestation Regulation). Він передбачає повну простежуваність продукції включно з геолокацією та необхідністю підтвердження, що раніше поля під соєю не були лісом, а також заборону змішування продукції з невідповідною або неперевіреною.

Дефіцит кадрів у агросекторі наразі становить близько 30%, коли до повномасштабної війни цей показник становив 10%.

Нову комунікаційну платформу з акцентом на цифровізацію агросектору запущено в Україні.

Український агробізнес з огляду на всі геополітичні й економічні виклики стоїть перед чітким вибором: або трансформуватися й відповідати новим реаліям, або поступово втрачати конкурентоспроможність.

Українські аграрії розвиватимуть альтернативні варіанти перевезення продукції, якщо «Укрзалізниця» не зможе покращити ефективність найближчим часом.

Можливе зростання тарифів «Укрзалізниці» призведе до збільшення витрат аграріїв на логістику.

Сільське господарство — важливий і водночас складний розділ в інтеграції України до Європейського Союзу. Крім законодавчого регулювання, ускладнює ситуацію сприйняття українських агровиробників як конкурентів, а не партнерів.

Невизначеність навколо продовження Європейським Союзом автономних торговельних преференцій (АТП) для України становить значні ризики для українського агробізнесу, особливо коли вона залежить від політичних міркувань.

Війна продовжує вносити суттєві корективи в роботу аграрного сектору, але попри всі виклики цей маркетинговий рік можна вважати відносно вдалим для аграріїв.

З 1 січня 2025 року стартує другий (з чотирьох) етап підвищення акцизного податку на пальне, що передбачено Законом України №3878-IX від 18 липня 2024 року.

З 1 січня 2025 року стартує другий (з чотирьох) етап підвищення акцизного податку на пальне, що передбачено Законом України №3878-IX від 18 липня 2024 року.

2024 рік для аграріїв закінчується з обережним оптимізмом. Учасники ринку мають певні очікування, що наступного року все складеться максимально ефективно для українських виробників.

Прибутковість агробізнесу покращується мінімум на 15-20% завдяки цифровізації та автоматизації.

В Україні доволі високий відсоток рівня переробки олійних культур — 71% у грошовому вимірі за останні три роки, чого не скажеш про зернові — всього 1,5%. Втім, брак кадрів відчувають обидва сектори, і ситуація лише погіршується.

Переробні підприємства зіткнулися з проблемою дефіциту якісного зерна. Аграрії ніби зібрали непоганий урожай, але за показниками лише менше третини може піти на переробку.

АТ «Укрзалізниця» не виставляє весь свій вагонний парк на аукціони, що суттєво зміщує точку перетину кривих попиту та пропозиції у бік збільшення ціни.

Європейський Союз з 2026 року запроваджує вуглецевий податок (carbon tax). Тобто підприємство, яке працює за традиційними технологіями й не має сталих практик, сплачуватиме вуглецевий податок.

Аномальна спека, втрати врожаю, часті знеструмлення, низькі світові ціни — виклики, з якими аграріям доводиться цьогоріч працювати на додаток до воєнних реалій. Ще одним випробуванням стає дорога логістика як результат штучного ажіотажу на аукціонах на користування вагонами-зерновозами.