Україна, як частина європейського аграрного ландшафту, має унікальний шанс не просто долучитися до нової аграрної політики, а стати лідером трансформацій у Східній Європі. Розумне поєднання нашого потенціалу, сучасних практик, збереження довкілля та соціальної відповідальності може не лише підвищити конкурентоспроможність, але й стати новою моделлю для країн регіону.
Нові реалії: чи стане Україна аграрним лідером європейських трансформацій
05 травня 2025, 06:24 1392
Український агробізнес з огляду на всі геополітичні й економічні виклики стоїть перед чітким вибором: або трансформуватися й відповідати новим реаліям, або поступово втрачати конкурентоспроможність.
Щоб залишатися потужним гравцем у глобальній продовольчій системі, агросектору необхідно робити ставку на гнучкість, адаптивність і стратегічне мислення. Бізнес, який готовий швидко реагувати на зовнішні зміни, має набагато більше шансів не лише вижити, а й вирости в умовах кризи.
На цьому наголошують представники України, які відвідали ForumforAg (The Forum for the Future of Agriculture) у Брюсселі.
Цього року форум зібрав широке коло експертів і доповідачів, які наголошували на побудові стійкого майбутнього через послідовні регулярні зміни у продовольчих і сільськогосподарських системах, виважену політику, що забезпечує необхідні зміни, та фінансування задля підтримки переходу на сталий шлях.
Вікторія Нагірняк, керівниця групи експертизи із соціального комплаєнсу та сталих практик МХП
За її словами, ForumforAg не просто окреслив проблеми — він дав потужний імпульс до практичних змін, у фокусі яких фермер як центральна фігура, збереження довкілля як основи продовольчої безпеки та потреба в системному оновленні політик і підходів. А саме:
- Фермер у центрі трансформації. Вперше в історії стратегічного планування ЄС агровиробник стає центральною фігурою не лише політики, а й практичної реалізації змін. Це вимагає: скорочення бюрократичного тиску, фінансової стабільності, залучення до прийняття рішень.
- Баланс між економікою, екологією та продовольчою безпекою. Сталий розвиток агросектору можливий лише тоді, коли економічна вигода, захист природи та доступність продовольства розглядаються не як альтернативи, а як взаємопов’язані пріоритети. Це передбачає: підтримку регенеративного землеробства, біоконтролю та екологічних інновацій, економічної спроможності фермерських господарств.
- Конкретні інструменти для фермерів у дії. Форум озвучив чітке прагнення перейти від загальних лозунгів до практичних інструментів, які вже сьогодні можуть допомагати фермерам. Йдеться про: сучасне інноваційне насіння, цифрові платформи для точного землеробства, реальні механізми доступу до екологічних програм і фінансування.
- Співпраця — єдиний шлях до успіху. Сільське господарство майбутнього не може будуватися в ізоляції, необхідна відкрита платформа співпраці між аграріями, бізнесом, екологами, споживачами та державними інституціями. Це означає: спільну розробку політик, горизонтальну комунікацію між секторами, спільні цілі у сфері клімату, води, ґрунтів і харчової безпеки.
- Синергія «їжа – вода – клімат». Сучасні виклики не знають меж. Підхід до сільського господарства має бути інтегрованим, де враховується не лише виробництво їжі, а й збереження природних ресурсів: вода та ґрунти як критично важливі ресурси, єдині європейські стандарти щодо природних кредитів, екосистемні рішення як альтернатива техногенним підходам.
- Швидкість реалізації — ключ до результату. Візія без реалізації — це лише декларація, щоб уникнути зростання вартості бездіяльності. Країни ЄС і бізнес мають: запускати пілотні проєкти вже зараз, вкладати у навчання фермерів і молоді, створювати мотиваційні системи для трансформацій.
Однією з ключових дилем сучасного агросектору залишається поєднання прибутковості з довготривалою сталiстю.
У ЄС нарешті зрозуміли, що зарегулювали фермерство в межах впровадження зелених ініціатив, і воно стало неприбутковим, зазначає незалежний експерт Владислав Седик. Однак сталий підхід, навпаки, може бути конкурентною перевагою. І Україна має всі шанси випередити Європу за впровадженням сучасних рішень і стати прикладом для європейських колег.
Владислав Седик, незалежний експерт
Завдяки меншій державній зарегульованості галузі Україна має перевагу в упровадженні сучасних рішень. Втім, станом на тепер для українського агровиробника залишається незрозумілим, які ініціативи в межах перегляду Green Deal будуть змінені. Ми інтегруємося у європейську спільноту і маємо зберегти баланс, щоб не імплементувати те, від чого європейці відмовляться. Тому маємо можливість вчитися на чужих помилках.
З правильним підходом, орієнтованим на інновації, європейське сільське господарство може створити стійку та сталу продовольчу систему для майбутнього, додає головний директор з питань сталого розвитку та керівник відділу сталого розвитку ЗЗР і корпоративних відносин групи компаній Syngenta Петра Лаукс.
На її переконання, потрібно зосередитися на трьох ключових сферах, щоб фермери отримали доступ до різноманітного та ефективного набору інструментів і могли відповідати на подвійний виклик: підвищення продуктивності за одночасного покращення екологічних результатів.
- Біоконтроль. ЄС потрібне спеціальне законодавство для прискорення схвалення біологічних продуктів для захисту рослин від шкідників і хвороб, надаючи фермерам стійкі альтернативи, оскільки їхній поточний набір інструментів зменшується.
- Інновації в насіннєвих технологіях. Нові геномні техніки можуть швидше забезпечити фермерів високоврожайними сортами та гібридами, стійкими до кліматичних змін, скорочуючи цикли селекції від 10 до кількох років.
- Цифровізація землеробства. Технології на зразок CROPWISE™ трансформують сільське господарство за допомогою ШІ, дистанційного моніторингу й аналітики даних, що дозволяє мати більш точні та стійкі методи ведення сільського господарства.
Петра Лаукс, головний директор з питань сталого розвитку та керівник відділу сталого розвитку ЗЗР і корпоративних відносин Syngenta
Сільське господарство стоїть на роздоріжжі. Попри суттєвий екологічний слід, ця галузь має унікальну можливість трансформуватися в рушійну силу сталого розвитку та адаптування до кліматичних змін.
Економіка, екологія та ефективність можуть і повинні співіснувати, переконана Вікторія Нагірняк, адже сталий агробізнес — це не про «менше прибутку заради довкілля», а про розумні інвестиції, що приносять вигоду і зараз, і в майбутньому.
Водночас фермери мають бачити перспективу збуту сталого продукту або отримувати компенсацію за сталі моделі бізнесу, які вони створюють, і тоді вони стануть рушієм змін у галузі. В Україні подібна практика вже існує. Так, Глобальний договір ООН в Україні чотири роки поспіль щороку об’єднує фермерів із метою навчання та залучення коштів у межах акселератора SEED (Sustainable, Equal, Ethic, Diverse).
Аліна Коновальченко, операційна директорка ГД ООН в Україні
SEED 4.0 — освітній проєкт, який допомагає розвитку мікро- та малих агробізнесів і втіленню найкращих бізнес-ідей в агросфері. Понад 600 підприємців з України пройшли навчання, роботу з менторами та отримали гранти на розвиток власної справи в агросекторі та суміжних галузях.
Сільське господарство — насамперед бізнес, і йдеться не лише про їжу, а про економічну стабільність, безпеку, а для України — ще і дипломатію та силу. І від того, наскільки агропродовольчий сектор України спроможний буде адаптуватися до нових умов у контексті наближення до ЄС, залежить його майбутнє.
Галузь уже почала змінюватися, щоб залишатися стійкою до викликів і відповідати вимогам усіх зацікавлених сторін, а європейське законодавство, зокрема Green Deal, однозначно залишається дороговказом.
Олег Хоменко, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»
Український агросектор знаходиться на порозі масштабних змін, які визначатимуть його конкурентоспроможність найближчими роками. Головне завдання сьогодні — не лише адаптувати наше виробництво до європейських стандартів, але й створити умови для залучення інвестицій і забезпечити прогнозованість у торгівлі з ЄС. Це можливо завдяки активній взаємодії бізнесу з владою та конструктивним переговорам із партнерами.
Водночас він акцентує, що важливим і відкритим питанням залишаються часові межі перехідних положень. Дискусія ще триває, але оптимальними є 7 років після закінчення війни на території України.
Агропродовольча система майбутнього, резюмують українські представники на ForumforAg, — це технологічна, екологічна та людяна екосистема. Вона не може працювати ізольовано. У центрі — фермер, поруч — громада, довкілля та споживач. І лише синергія дій усіх учасників дозволить відповідати викликам і створювати аграрну Європу, гідну XXI століття.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
