Україна — не загроза для європейських фермерів, а країна, яка може посилити Євросоюз. Якщо ми будемо спільно переробляти продукцію та будувати логістичні шляхи, ЄС із четвертого місця за обсягом експорту підніметься на друге. Разом ми будемо ще більш сильні та спроможні.
Аграрії закінчують рік із обережним оптимізмом. Що далі?
14 грудня 2024, 06:15 616
2024 рік для аграріїв закінчується з обережним оптимізмом. Учасники ринку мають певні очікування, що наступного року все складеться максимально ефективно для українських виробників.
Так лаконічно підбив головні підсумки цього року генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко під час Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні» та запросив виділити основні досягнення року, що минає, представників влади під час панельної дискусії «Аграрна нація: адаптація, стійкість, розвиток».
Історичні рекорди
Агросектор залишався стійким в умовах економічної нестабільності, наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.
З досягнень:
- виробництво на рівні 6 млн т сої, що є історичним рекордом;
- на 7% зріс середній надій на одну корову, що є найбільшим річним зростанням за останнє десятиріччя;
- очікується експорт цукру з України понад 700 тис. т, що стане найбільшим показником з 2000 року;
- знаковим став старт «відбілювання» ринку державних сільськогосподарських земель у межах проєкту «Земельний банк».
Водночас міністр наголосив, що протягом року представники аграрного відомства та і сектору загалом розвінчують міфи про українську аграрну галузь, які ворог розповсюджує в Європі.
Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства
За словами міністра, це не подобається ворогу, тому він і поширює негативні наративи про український агробізнес.
Невизначеність ЄС
У червні 2024 року Європейський Союз продовжив до 5 червня 2025 року термін дії безмитної торгівлі, проте вже пів року аграрні комітети та профільні держструктури стурбовані невизначеністю колег із ЄС щодо умов торгівлі з європейським ринком.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду наголошує, що для України це питання вкрай важливе, оскільки наразі частка агросектору складає 11% ВВП і понад 60% надходжень — експортна виручка. Тому великі сподівання покладаються саме на агросектор як найбільший з платників податків на всіх рівнях.
Олександр Гайду, голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики
Усіх гравців українського агробізнесу турбує, що буде після закінчення торговельних заходів у червні 2025 року. Форми продовження на сьогодні немає.
Тож, за його словами, наразі головне завдання — продовжити ці заходи та розробити спільну аграрну політику з ЄС, щоб максимально лібералізувати торгівлю між європейським ринком та Україною.
Прогнозована логістика
АТ «Укрзалізниця» не має на меті підірвати український агроекспорт, запевнив голова правління УЗ Олександр Перцовський, коментуючи рішення УЗ із лютого 2025 року запровадити індексовані тарифи.
Олександр Перцовський, голова правління АТ «Укрзалізниця»
Розуміємо, що має бути прогнозованість у формуванні цін на перевезення. Відповідно до нормативно-правових актів передбачена щорічна індексація вантажних тарифів. Однак раніше це не було систематичним процесом, тому мало характер стрімких стрибків.
Зокрема, залізничники мають намір провести індексацію тарифів на рівні 37%.
Олександр Перцовський зазначає, що фахівці УЗ готові зустрічатися з агробізнесом, щоб говорити про компенсатори. Тут розробили модель довгих прогнозованих договорів, можливості зафіксувати ціни на зерновози, програми субсидування відправлення з прифронтових регіонів, маршрутні відправлення зі знижками.
«Кожну модель можна удосконалювати, якщо працювати у діалозі», — резюмує він.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
