Нову комунікаційну платформу з акцентом на цифровізацію агросектору запущено в Україні.
Відбулася перша установча зустріч між учасниками спілки технологічного бізнесу Diia.City United, командою Міністерства цифрової трансформації України та членами спільноти «Український клуб аграрного бізнесу», повідомляє пресслужба УКАБ.
У центрі обговорення — перспективи цифровізації агросектору, інтеграції до технологічної екосистеми та використання платформи Diia.City для розвитку інноваційних рішень.
«Ми віримо, що Україна має потенціал стати країною продуктових технологічних компаній. Саме тому ми запустили діалог між аграріями, технологічним бізнесом і державою — це стратегічний трикутник для прориву. Цифрова трансформація — не привілей IT-компаній. Це можливість для агрокомпаній бути ефективнішими, швидшими й конкурентнішими», — підкреслила виконавча директорка Diia.City United Наталія Микольська.
«Коли ми створювали Diia.City, ми насамперед думали про підтримку IT-галузі. Але дуже швидко стало зрозуміло: цифрові інструменти потрібні всім інноваційним бізнесам — і аграрний сектор тут не виняток. Учасники агросфери дедалі частіше стикаються з потребою аналізувати великі обсяги даних, оптимізувати витрати, автоматизувати процеси — і саме в цьому їм можуть допомогти рішення, які вже створені або створюються в межах Diia.City», — наголосив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
Під час заходу юристконсульт УКАБ Софія Якименко представила результати дослідження опитування аграрних підприємств щодо цифровізації.
«Ми провели опитування серед майже 50 агропідприємств із загальним земельним банком понад 1,7 млн га. Ці компанії різні — від холдингів до фермерських господарств, але всі вони погоджуються в одному: цифровізація вже не є опцією, це — необхідність для виживання на ринку», — уточнила вона.
Більшість агропідприємств визнає, що без впровадження технологій втратять конкурентні позиції. Це переломний момент у сприйнятті цифрових рішень не як розкоші, а як базової потреби.
«Нас часто запитують, що аграрії розуміють під цифровізацією. Для 80% це — автоматизація процесів, GPS-контроль, ERP-системи. Але важливо, що 24% уже тестують рішення на базі штучного інтелекту — це доводить, що ринок готовий до глибокої технологічної еволюції», — підсумував генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.
Під час зустрічі сторони домовились про створення робочих груп для розв’язання ключових технологічних викликів у галузі, поглиблення зв’язків між стартапами та агрокомпаніями через платформу Diia.City United, а також запровадження регулярних публічних і галузевих заходів для обміну кейсами та пошуку спільних ефективних рішень.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

Інноваційні теплиці, вертикальні ферми, штучний інтелект і лабораторне розмноження рослин змінюють підхід до виробництва продуктів у країнах із посушливим кліматом. Об’єднані Арабські Емірати, які ще донедавна майже повністю залежали від імпорту продовольства, сьогодні активно інвестують у розвиток сучасного сільського господарства, прагнучи зміцнити власну продовольчу безпеку.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

У Решетилівському професійному аграрному ліцеї на Полтавщині школярі вже з 12 років можуть спробувати себе в ролі трактористів, водіїв і зварників за допомогою сучасних VR-тренажерів. Такий профорієнтаційний простір допомагає підліткам ближче познайомитися з робітничими професіями ще до вступу до закладу освіти.

Український агробізнес довгий час розвивався завдяки кільком сильним перевагам: доступній землі, трудовому ресурсу та вигідному розташуванню на перетині міжнародних ринків збуту. Саме ці фактори багато років забезпечували динамічне зростання галузі.
