Нову комунікаційну платформу з акцентом на цифровізацію агросектору запущено в Україні.
Відбулася перша установча зустріч між учасниками спілки технологічного бізнесу Diia.City United, командою Міністерства цифрової трансформації України та членами спільноти «Український клуб аграрного бізнесу», повідомляє пресслужба УКАБ.
У центрі обговорення — перспективи цифровізації агросектору, інтеграції до технологічної екосистеми та використання платформи Diia.City для розвитку інноваційних рішень.
«Ми віримо, що Україна має потенціал стати країною продуктових технологічних компаній. Саме тому ми запустили діалог між аграріями, технологічним бізнесом і державою — це стратегічний трикутник для прориву. Цифрова трансформація — не привілей IT-компаній. Це можливість для агрокомпаній бути ефективнішими, швидшими й конкурентнішими», — підкреслила виконавча директорка Diia.City United Наталія Микольська.
«Коли ми створювали Diia.City, ми насамперед думали про підтримку IT-галузі. Але дуже швидко стало зрозуміло: цифрові інструменти потрібні всім інноваційним бізнесам — і аграрний сектор тут не виняток. Учасники агросфери дедалі частіше стикаються з потребою аналізувати великі обсяги даних, оптимізувати витрати, автоматизувати процеси — і саме в цьому їм можуть допомогти рішення, які вже створені або створюються в межах Diia.City», — наголосив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
Під час заходу юристконсульт УКАБ Софія Якименко представила результати дослідження опитування аграрних підприємств щодо цифровізації.
«Ми провели опитування серед майже 50 агропідприємств із загальним земельним банком понад 1,7 млн га. Ці компанії різні — від холдингів до фермерських господарств, але всі вони погоджуються в одному: цифровізація вже не є опцією, це — необхідність для виживання на ринку», — уточнила вона.
Більшість агропідприємств визнає, що без впровадження технологій втратять конкурентні позиції. Це переломний момент у сприйнятті цифрових рішень не як розкоші, а як базової потреби.
«Нас часто запитують, що аграрії розуміють під цифровізацією. Для 80% це — автоматизація процесів, GPS-контроль, ERP-системи. Але важливо, що 24% уже тестують рішення на базі штучного інтелекту — це доводить, що ринок готовий до глибокої технологічної еволюції», — підсумував генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.
Під час зустрічі сторони домовились про створення робочих груп для розв’язання ключових технологічних викликів у галузі, поглиблення зв’язків між стартапами та агрокомпаніями через платформу Diia.City United, а також запровадження регулярних публічних і галузевих заходів для обміну кейсами та пошуку спільних ефективних рішень.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Американська компанія Aigen розробила систему симуляції Alchemy, яка дає змогу навчати автономних агророботів працювати з новими культурами менш ніж за тиждень.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає прем'єр-міністра Сергія Корецького не допустити ухвалення проєкту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає суттєвий перегляд чинного механізму бронювання військовозобов’язаних працівників.

Цифровізація сільського господарства України протягом останніх років стає нормою. І йдеться тут не лише про збільшення врожайності, зниження витрат використаних МТР, а і про економію робочого часу та оптимізацію бізнес-процесів.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

ТОВ СП «НІБУЛОН» завершило впровадження WMS (Warehouse Management System) — цифрової системи управління складськими процесами.

Продукція з доданою вартістю має експортуватись першочергово в умовах обмеженої пропускної спроможності інфраструктури.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.
