Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.
Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів власник бренду «Папкина Пасіка» Сергій Папка.
За його словами, з весни сім'ї були здебільшого слабкі, й багато не перезимувало, тому перший взяток (ріпак) був переважно спрямований на нарощування кількості та сили бджолородин.
«Втім, ріпакового меду невелику кількість вдалось викачати, його ми продавали по 280 грн/л. Акацієвого було зовсім мало. У зв'язку з воєнними діями ми не могли виїхати у ті місця, де багато акації, та й погода була холодною, продавали мед по 450 грн/л. Липа дала нормально, ціна — 370 грн/л. Соняшник ще не починали викачувати, плануємо продавати приблизно по 260-290 грн/л», — каже пасічник.
При цьому він додає, що підвищення ціни на мед порівняно з минулим роком аргументується декількома факторами. Це насамперед гуртова ціна 110-200 грн/кг (залежно від сорту), а в 1 літрі — 1,4-1,5 кг меду. Також ціна на пальне дуже зросла, до того ж існує ризик під час кочівлі по різних базах медоносів через війну, адже пасіка знаходиться близько до кордону.
Щодо популяції бджіл, то, за словами Сергія Папки, після зимівлі вона зменшилась. На даний час збільшилась відносно початку сезону, але до рівня минулих років не повернулась, близько 50% сімей пропало за минулу осінь – зиму. Пасічник припускає, що, можливо, препарати проти варроатозу були неякісними.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

Оновлені правила маркування меду почали діяти з 14 червня 2026 року в Європейському Союзі.

Ситуація на ринку меду в Україні залишається складною та нестабільною. Поточний сезон виявився аномальним: з одного боку — неврожай меду, з іншого — суттєве зростання цін.