Численні антропогенні фактори ускладнюють можливість отримання достатньої кількості товарної продукції бджільництва, як-от меду, пилку, прополісу, інших продуктів, що відповідали б вимогливим нормам європейського та світового законодавства. Це стимулює фальсифікацію меду в торговельних мережах.
Про це розповів очільник ГС «Срібний край» Віктор Папп під час «Медового форуму 2025».
«Трейдери меду знаходяться в замкнутому колі між вимогами жорсткого законодавства, доступністю сировини відповідної якості й кількості та ризиками збанкрутувати», — пояснив він.
Це сприяє появі дешевих, але бездоганних за якістю глюкозно-фруктозних сиропів.
За словами Віктора Паппа, внаслідок антропогенного впливу останні 6-8 років бджоли стали більш дратівливі, хворобливі, частішають нетипові крадіжки меду, випадки загибелі королев, різні аномалії.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

ЄС оновлює правила імпорту продукції тваринного походження, і для українських експортерів це означає необхідність переглянути окремі виробничі процеси, системи простежуваності та підходи до підготовки документів для експорту до Європейського Союзу.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.
