Нова кров і кооперація: куди рухається галузь бджільництва

«Сезон інколи починаємо дуже рано — наприкінці лютого або на початку березня виїжджаємо на фундук. Частина бджолосімей навіть зимує на цих точках. Далі працюємо за класичною схемою медозбору: ріпак, акація, липа, різнотрав’я, соняшник», — розповідає Олексій Мельніченко. 

Він додає, що після основного медозбору також залучають бджіл до запилення. Основні маршрути охоплюють Київську та Черкаську області.

Породи бджіл: вибір на користь карніки

На родинній пасіці працювали з різними породами: українською степовою, бакфастом. У підсумку зупинилися на карніці. За спостереженнями бджоляра, саме ця порода показала себе як більш контрольована, менш рійлива і прогнозована.

«За станом бджолосім’ї можна приблизно визначити її розвиток на кілька тижнів наперед і відповідно планувати роботу. Для формату нашого господарства це оптимальний варіант», — зазначає він.

У звичайний рік середня продуктивність однієї бджолосім’ї становить 50–70 кг меду. Водночас частину сімей у господарстві ділять для розширення пасіки та використовують на запиленні, що певною мірою знижує загальний медозбір.

Пасіка і служіння: як поєднати духовну та фізичну працю

Бджільництво не є основним видом діяльності для Олексія Мельніченка, він ще служить священником. За його словами, ці дві справи гармонійно доповнюють одна одну.

«Служіння в церкві — це духовна праця, спілкування з людьми, молитва. Робота на пасіці — фізична. Така зміна діяльності допомагає тримати баланс: у храмі відпочиваю від фізичної роботи, а на пасіці — від емоційного та психологічного навантаження», — наголошує він.

Цінова ситуація на ринку меду та основні виклики для пасічників

Окрім класичного меду, основний продукт господарства — крем-мед (медова паста). Його виробництво передбачає додавання натуральних інгредієнтів: бельгійського шоколаду, сублімованих ягід і фруктів (вартість яких може сягати до 5 тис. грн/кг). 

«Це формує вищу ціну продукту та ускладнює продажі, адже споживачеві потрібно пояснювати його цінність. Водночас звичайний мед простіше реалізовувати через нижчу собівартість і зрозумілість для покупця. У підсумку всі продукти приблизно однаково вигідні, різниця лише в складності їх реалізації», — говорить засновник пасіки.

Саме це часто впливає на сприйняття бджільництва як малорентабельної галузі», — наголошує Олексій Мельніченко.

Серед ключових проблем він називає такі:

• отруєння бджіл засобами захисту рослин; 
• недостатня комунікація між аграріями та пасічниками; 
• поширення кліща варроа, який адаптується до препаратів. 

«Для вирішення проблеми комунікації було створено спільну групу, де аграрії та пасічники можуть оперативно обмінюватися інформацією про обробку полів», — зазначає бджоляр. 

Майбутнє бджільництва — у кооперації

Майбутнє українського бджільництва Олексій Мельніченко оцінює оптимістично. Навіть в умовах війни галузь продовжує розвиватися: з’являються нові пасіки, і що особливо важливо — у бджільництво активно приходить молодь.

«На мою думку, перспективною є модель кооперації. В Україні вже є приклади пасік, де бджолярі об’єднуються і створюють великі промислові господарства з чіткою структурою управління, плануванням і системним підходом до роботи. Такий формат дозволяє не лише масштабувати виробництво, а й вибудовувати ефективні бізнес-процеси. Водночас помітно змінюється й саме середовище пасічників. Якщо раніше бджільництво часто сприймалося як справа для людей старшого віку, то сьогодні це динамічна галузь, у якій молоді фахівці можуть реалізувати себе. Зокрема, це видно й за активністю у професійних онлайн-спільнотах і на тематичних платформах, де з’являється багато прогресивних і вмотивованих пасічників», — розповідає Олексій Мельніченко.

З огляду на ці тенденції фахівець оцінює перспективи галузі як позитивні: українське бджільництво має потенціал до подальшого розвитку і не демонструє ознак занепаду.

У планах щодо власної пасіки він рухається у напрямку розвитку та масштабування. Останнім часом більше уваги приділяє реалізації продукції та популяризації продуктів бджільництва. Паралельно працює над розширенням пасіки, оскільки клієнтська база постійно зростає. 

«Щороку стикаємося з тим, що обсягів продукції інколи не вистачає, тому намагаємося нарощувати виробництво і формувати запас. Наше ключове завдання — забезпечити споживачів якісним продуктом, який має не лише приємний смак, а й реальну користь для здоров’я», — підсумовує Олексій Мельніченко.

Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua