Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.
Про це розповів виконавчий директор ТОВ «Пасіка 21» Ярослав Білик під час «Медового Форуму 2025».
«Колись дідусь мав 50 вуликів, збудував свій будинок і купив машину, сьогодні маю 500 вуликів, і не вистачає коштів на прожиття. Впливає розвиток харчової промисловості, глобалізація та всесвітня конкуренція. З нами конкурують Китай, Аргентина, Туреччина. Що більша країна, то дешевше вона готова продавати свою продукцію», — розповів Ярослав Білик.
Кооперація на операціях постачання та на збуті дозволяє зменшити витрати й підвищити прибуток, але для цього потрібні уніфікація та стандартизація, розподіл праці, делегування повноважень. Обєднання пасік на 100, 250 і 500 бджолосімей дозволяє економити 27%, 37% і 41% відповідно.
Економія за кооперації можлива не лише завдяки консолідації активів, а й придбанню більш продуктивного обладнання, що пришвидшує роботу на пасіці.
«До кооперації сьогодні ще не всі готові, але сподіваємось, що до цього дійдемо. У межах горизонтальної кооперації варто консолідуватися для закупівлі інвентарю, забезпечення життєдіяльності пасіки та роздрібного збуту, а також первинної переробки», — пояснив Ярослав Білик.
Окрім «Пасіки 21», в Україні є й інші приклади успішної горизонтальної кооперації у бджільництві, зокрема «Фундація жінок пасічниць».
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

На півночі австралійського штату Квінсленд із пасік трьох бджолярів викрали щонайменше 44 бджолині сім’ї — понад 800 тис. бджіл. Пасічники також ризикують втратити контракти на запилення, вартість яких може сягати тисяч доларів.

Сімейна пасіка «Медуниця» із Дніпропетровської області придбала вантажний бус, який використовуватиме для доставки продукції та участі у ярмарках у різних регіонах України.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Виробники молочної продукції скаржаться на брак сировини, адже мало хто хоче тримати корів через низькі ціни на молоко.

Ринок меду в Україні є експортно орієнтованим. Основний споживач вітчизняного продукту — Європейський Союз. Навіть в умовах війни у 2024 році Україна наростила загальний експорт меду до 86 тис. т, з яких 71 тис. т надійшли до ЄС. Сумарне виробництво зросло і навіть перевищило рівень 2021 року: 95 тис. т проти 94 тис. т.

Український мед, що імпортується до Європейського Союзу, підпав під дію тарифних квот. Він став останнім продуктом, який досяг встановленого ліміту, що призвело до запровадження «екстреного гальмування».