Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.
Про це розповів виконавчий директор ТОВ «Пасіка 21» Ярослав Білик під час «Медового Форуму 2025».
«Колись дідусь мав 50 вуликів, збудував свій будинок і купив машину, сьогодні маю 500 вуликів, і не вистачає коштів на прожиття. Впливає розвиток харчової промисловості, глобалізація та всесвітня конкуренція. З нами конкурують Китай, Аргентина, Туреччина. Що більша країна, то дешевше вона готова продавати свою продукцію», — розповів Ярослав Білик.
Кооперація на операціях постачання та на збуті дозволяє зменшити витрати й підвищити прибуток, але для цього потрібні уніфікація та стандартизація, розподіл праці, делегування повноважень. Обєднання пасік на 100, 250 і 500 бджолосімей дозволяє економити 27%, 37% і 41% відповідно.
Економія за кооперації можлива не лише завдяки консолідації активів, а й придбанню більш продуктивного обладнання, що пришвидшує роботу на пасіці.
«До кооперації сьогодні ще не всі готові, але сподіваємось, що до цього дійдемо. У межах горизонтальної кооперації варто консолідуватися для закупівлі інвентарю, забезпечення життєдіяльності пасіки та роздрібного збуту, а також первинної переробки», — пояснив Ярослав Білик.
Окрім «Пасіки 21», в Україні є й інші приклади успішної горизонтальної кооперації у бджільництві, зокрема «Фундація жінок пасічниць».
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Виробники молочної продукції скаржаться на брак сировини, адже мало хто хоче тримати корів через низькі ціни на молоко.

Ринок меду в Україні є експортно орієнтованим. Основний споживач вітчизняного продукту — Європейський Союз. Навіть в умовах війни у 2024 році Україна наростила загальний експорт меду до 86 тис. т, з яких 71 тис. т надійшли до ЄС. Сумарне виробництво зросло і навіть перевищило рівень 2021 року: 95 тис. т проти 94 тис. т.

Останніми роками зміни клімату відчуваються дедалі сильніше в усьому світі, й Україна — не виняток. До того ж в Україні через воєнні дії серйозно змінилися режими скиду води з водосховищ, площі їхнього водного дзеркала, а як наслідок — і можливості штучного зрошення величезних територій.

Український мед, що імпортується до Європейського Союзу, підпав під дію тарифних квот. Він став останнім продуктом, який досяг встановленого ліміту, що призвело до запровадження «екстреного гальмування».