мед

Останніми роками зміни клімату відчуваються дедалі сильніше в усьому світі, й Україна — не виняток. До того ж в Україні через воєнні дії серйозно змінилися режими скиду води з водосховищ, площі їхнього водного дзеркала, а як наслідок — і можливості штучного зрошення величезних територій.

Натуральні та ексклюзивні крафтові медові напої родина Тронь із Сумщини виготовляє вже понад 15 років. Першими поціновувачами стали друзі. Саме їхні схвальні відгуки й дали поштовх рухатися далі, розвиватись, удосконалювати рецепти та технології виробництва. Наразі в асортименті 7 видів медового вина.

Весна цього року суттєво відрізняється від попередніх років. Початок весни (перша декада березня) для більшості пасічників був багатообіцяючим. Температура сягала +26°C. Розвиток бджолиних родин почався дуже активно, бджоли швидко увійшли у фазу свого активного розвитку — пасічники були задоволені й раділи стрімкому старту.

Запровадження США мит для України у розмірі 10% вплине на аграрний експорт. Зокрема, найвразливішими є заморожені продукти, мед, солодощі, які щойно почали відкривати ринок США.

Сьогодні питні меди набули дуже великої популярності в Україні та за кордоном. Це давній продукт, який існував на території сучасної України ще до Київської Русі. Про питний мед практично забули, і для того, щоб його відродити, було створено ГО «Гільдія медоварів України».

Питання рентабельності бджільництва стоїть дуже гостро, адже низькі ціни на мед та їх коливання негативно впливають на галузь.

В аграрному коледжі на Полтавщині відкрили факультет із переробки продукції бджільництва. Ідею створення такого факультету подали досвідчені медовари, члени ГО «Гільдія медоварів України». Подібні факультети відкриватимуть і в інших навчальних закладах України.

Важливим елементом у веденні бджолярства є переробка продукції. Це дає додану вартість до того продукту, який отримують пасічники, крім того, збільшується асортимент продукції бджільництва, що дає реальні шанси на підвищення рентабельності.

У ФГ «Георгіївське К» займаються двома напрямами: розвивають бджільництво та садівництво. Виготовляють свічки, крем-мед із сублімованими ягодами, локальні трав’яні чаї, зокрема, мають цікавий формат чаю в дерев’яних ложках. Також займаються переробкою волоського горіха.

Компанія Beehive вивела свою продукцію на ринок Норвегії.

Карпатський бренд Stovpiuk Family Brand презентував унікальний продукт — медове драже.

Подарунок — це завжди приємний знак уваги. До нас на «Товариство Крафту» часто приходять, щоб купити щось особливе, тому я добре знаю, що вибір подарунка — це не завжди просто. Насамперед коли хочеться знайти щось цікаве та небанальне.

Пасічне господарство «Конюшина» з Канева Черкаської області презентувало новинку — мед, який було зібрано у заповідній зоні Тарасової гори.

Пасічне господарство «Конюшина» з Канева Черкаської області минулого сезону викачало близько 20 т меду. Акацієвого, який є бестселером продажів, майже немає. А лісового — реалізували лише половину.

Пасічник Віталій Кром з Новгород-Сіверщини, що на Чернігівщині, до війни тримав більше 30 бджолосімей. Останніми роками довелося зменшити їхню кількість до 20 та змінити кочове розміщення на стаціонарне. Проте, незважаючи на скорочення, бджоляру вдалося зберегти кількість і якість меду.

Пасічне господарство «Конюшина», що на Черкащині, має широку лінійку меду, крем-меду, меду з горішками. З новинок у асортименті — мед і крем-мед у стіках.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило вимоги до меду. Зміни стосуються як термінології, так і посилення вимог до складу продукту.

За підрахунками експертів, український внутрішній ринок споживає понад 20 тис. т меду на рік. Хоча велика частина ринку не лежить у каналі офіційної торгівлі, а постачається напряму від бджоляра до споживача.

Продукція з меду з доданою вартістю сьогодні займає не більше 1% від загального обсягу виробленого продукту. Але українська медова галузь має всі підстави перейти від постачальника сировини до постачальника готового продукту.