Це ще один доказ того, що наші інгредієнти, обладнання, чистота виробництва та організація роботи відповідають суворим нормам кашруту. Для нас це не просто новий знак якості — це можливість відкривати нові ринки, знаходити партнерів у різних країнах світу та доводити, що українська продукція може бездоганно відповідати глобальним вимогам. І, звичайно, єдина можливість постачати продукцію до Ізраїлю — це мати підтверджений рабинатом Ізраїлю сертифікат Kosher. Аудит і прописані умови для його отримання є надзвичайно суворими. Тож можемо з гордістю сказати, що ми — єдиний виробник макаронних виробів в Україні з таким сертифікатом.
Хмельницька макаронна фабрика першою в Україні отримала сертифікат Kosher
30 грудня 2025, 11:30 3097
Хмельницька макаронна фабрика, добре відома споживачам за брендом «Тая», пройшла одну з найвимогливіших процедур сертифікації на відповідність якості та безпечності харчових продуктів й отримала єдиний у своїй ніші в Україні сертифікат Kosher.
У компанії наголошують, що цей сертифікат гармонійно доповнює раніше отримані міжнародні сертифікати якості та безпечності, які фактично є основою експортної стратегії виробника. Курс на міжнародні ринки було затверджено ще п’ять років тому, коли команда ухвалила рішення про повну автоматизацію виробництва.
Kosher — це не красива забаганка
Рішення пройти аудит на відповідність сертифікату Kosher було частиною стратегії з глибокої модернізації та виходу до топ-5 національних виробників.
Вікторія Грек, директорка Хмельницької макаронної фабрики
Раніше виробник отримав міжнародний сертифікат безпечності харчових продуктів FSSC 22000. Керівництво фабрики наголошує, що досягнення таких стандартів було б неможливим без кардинальної зміни підходів до виробництва та управління.
Вікторія Грек, директорка Хмельницької макаронної фабрики
Десять років тому я би хотіла почути просту істину: автоматизація — не розкіш і не «потім», а питання виживання. Хто цього не зрозумів вчасно, той сьогодні наздоганяє ринок у надто складних умовах.
Нині модернізований комплекс, оснащений лініями швейцарського бренду Bühler, виробляє 60 тонн продукції щодня, забезпечуючи високу ефективність виробництва і стабільність якості.
Виклики ринку та диверсифікація
Попри статус одного з лідерів ринку, підприємство працює в умовах жорсткої конкуренції та відносно низької, порівняно з ЄС, культури споживання макаронів на внутрішньому ринку.
Вікторія Грек, директорка Хмельницької макаронної фабрики
Українці за споживанням відрізняються від європейців: ми вживаємо 4 кг на рік на душу населення, а у країнах Європи — понад 10 кг на рік. Наші дослідження показують, що переважна більшість українців (45%) споживає макарони 2–3 рази на тиждень, при цьому маючи інші вподобання, власні традиції та рецепти. Попри непросту економічну ситуацію, останніми роками збільшується частка преміального споживання — макаронних виробів із твердих сортів пшениці. І в цьому сегменті на внутрішньому ринку ми конкуруємо не тільки з українськими виробниками, але і з великою кількістю імпортованої продукції, значну частку якої становлять турецькі бренди, а не італійські.
У відповідь на ці виклики компанія розширила продуктовий портфель, запустивши бренди Cantare та Grano Nativo із твердих сортів пшениці, що дозволило закріпитися у сегменті, який активно зростає.
Критичними ризиками залишаються якість сировини та логістика
«Неможливо побудувати сильну переробку без якісної сировинної бази. Перш ніж масово закликати аграріїв розвивати переробні підприємства, держава має стимулювати вирощування пшениці з високим вмістом білка та прогнозованими показниками якості», — наголошує Вікторія Грек.
Логістична трансформація
Через війну експортна стратегія зазнала суттєвих змін. Нині частка експорту в портфелі Хмельницької макаронної фабрики сягає 20%.
«Для нас морська логістика сьогодні майже недоступна: вартість фрахту по багатьох напрямках дорівнює або навіть перевищує вартість товару. У таких умовах ми переорієнтували експортну стратегію на автомобільну логістику та країни, до яких можемо дістатися суходолом — передусім це ринки Європейського Союзу та сусідніх країн», — пояснює Вікторія Грек, підкреслюючи, що в експорті якість важливіша за ціну, оскільки лише вона забезпечує постійні контракти.
Сьогодні курс держави максимально орієнтований на розвиток переробної промисловості та відхід від сировинної політики в агронапрямку. Проте досвід Хмельницької макаронної фабрики показує, що такий шлях — це не коротка дистанція, а тривалий, енергоємний і вольовий процес. Фабрика довела, що здатна пройти цей шлях, отримавши єдиний у своїй ніші сертифікат Kosher. Ця стратегічна перемога підтверджує, що будівництво сучасної переробки, здатної відповідати міжнародним стандартам якості, — цілком реальне, але потребує глибокого аналізу ризиків і стратегічного мислення.
