
Кредитів аграріям надають вдвічі менше, ніж до повномасштабного вторгнення, і їх не вистачає для покриття витрат на проведення посівної кампанії. Тому фермери залучають альтернативні програми, товарні кредити — постачальники ЗЗР та посівмату за оплати 20-30% готові чекати фінального розрахунку до осені.

Ринок ЗЗР за ці два роки у фізичному вимірі зменшився не так критично, як ринок добрив. Проте він певним чином переформатувався, з’явилися нові тенденції, пов’язані зі зміною сільгоспвиробниками підходів до технологій, культур у сівозміні та скороченням витрат на виробництво.

Йде третій рік повномасштабної війни, і аграрії щодня продовжують стикатися з перепонами у виробництві. Через брак коштів змушені мінімізувати затрати, спрощувати технології та вирішувати питання кадрового забезпечення.

У світі агро є багато цікавих прикладів та історій для наслідування. Серед них — ПСП «Перемога» на Кіровоградщині, де вже третє покоління успішно розвиває господарство.

Повномасштабна війна вплинула на розвиток економіки Куяльницької громади на Одещині, яка є аграрною. Суттєві проблеми спіткали місцевих фермерів у питаннях реалізації сільгосппродукції, тому зараз усі зусилля орієнтовані на організацію переробних підприємств. Територія і умови для цього є, і зараз громада в пошуках інвесторів.

Власниця ТОВ «Сура Агро» Аліна Скрипник коштом гранту, отриманого в межах освітньо-грантової програми TalentA восени 2023 року, забезпечила запуск переробки насіння соняшнику для виробництва олії.

19-річний воїн Микола Тарасенко з Житомирщини уже на третій день великої війни зазнав важких поранень і численних травм. Після них — ампутація обох ніг. Після тривалої реабілітації ветеран вирішив зайнятися розведенням креветок.


Дрібні аграрії, що спеціалізуються на вирощуванні зернової групи, саме цьогоріч можуть почати виходити із бізнесу.

Аграрії в усьому світі стикаються з численними кризами — це зміна клімату, втрата біорізноманіття, логістика, монополізація продсистеми тощо. А для українських фермерів додатковим викликом стала війна.

Софіївська громада на Дніпропетровщині створена у 2016 році й знаходиться на трасі Кривий Ріг – Дніпро. Головний напрям розвитку — сільське господарство. Тут працюють над економічним розвитком, адже мають стратегічні плани стати громадою, до якої люди захочуть приїжджати, жити та працювати.

Сьогодні протести європейських фермерів не починаються зі слова «Україна». Вони зумовлені невдоволенням моделлю сільського господарства в ЄС та зростаючою конкуренцією у світі.

Лідери двох найбільших фермерських профспілок Франції — FNSEA та Jeunes Agriculteurs — із понеділка, 29 січня, розпочинають «безстрокову облогу» навколо Парижа.

Хоча логістичні зв’язки вже вдалося вибудувати, перевезення агропродукції як автотранспортом, так і залізницею залишаються дорогими. Особливо складно вивезти врожай аграріям із прифронтових областей, адже тарифи захмарні, й не всі перевізники готові до них їхати.

На прифронтовій Сумщині основними напрямами роботи у 2023 році стали вирішення питання оборони та допомога військовим, але попри все у Миколаївській ТГ продовжували працювати над економічною стійкістю та функціонуванням критичної інфраструктури. Крім того, на території громади агропідприємствам вдалося обробити, засіяти і зібрати врожай з усіх сільськогосподарських земель, окрім тих, що знаходяться в прикордонній смузі.

ТОВ «Долина овочів» має в обробітку 300 га, з яких 80% займає соя, решта — зернові. Підприємство уже другий рік співпрацює з компанією Ukravit.

Щоб допомагати аграріям у складні часи, компанія Ukravit у межах співпраці з Програмою USAID АГРО дає змогу клієнтам-агровиробникам відтермінувати оплату за поставлений товар.

Сало з проріззю — так зване генеральське — нішевий продукт непромислового характеру, що виробляється переважно в приватному секторі. Ціноутворення формується зі співвідношення попиту і пропозиції. Як правило, воно коштує значно дорожче за звичайне, проте його обсяги незначні, оскільки виробництво дуже трудомістке.

Європейські фермери побоюються, що якщо Україна стане членом ЄС, грошей на всіх не вистачить. Вони усвідомлюють, що будуть зміни, тому воліють відтермінувати вступ України до спільноти.

Якщо українські фермери будуть нести постійні втрати, це призведе до банкрутства.