Джерело фото: AgroPortal.ua
Збільшення площ під лохиною та власний фруктовий сад — це те, до чого йде подружжя Наталії та Андрія Янцевичів із Березного, що на Рівненщині. Їхня мрія вже почала реалізовуватися — є рішення від громади про виділення землі. Та поки триває війна, реєстри не працюють, відповідно, питання про розширення поставлене на паузу.
2016 року Янцевичі заклали лохинову плантацію на 35 соток, це близько 2 тис. кущів.
«Наприкінці 2015 року Андрій посадив удома 16 кущів лохини, які купив у садовому центрі. Першу ягідку ми ножем на чотири частини порізали і були приємно здивовані її смаком. Нам дуже сподобалося, тому вирішили розширюватися й взяли землю в оренду», — розповідає для AgroPortal.ua підприємиця Наталія Янцевич.
Джерело фото: AgroPortal.ua
Андрій Янцевич почав дивитися відео про цей бізнес на YouTube. На словах виходило все просто: маєш $3 тис. — закладеш гектар, а якщо $5 тис. — наймеш людей і будеш лише пожинати плоди. А на ділі на 35 соток було витрачено втричі більше грошей, ніж розраховували.
«Помилки дуже дорого коштують. Щоб давати поради, потрібно мати досвід. Ми майже 10 років займаємося лохиною, у нас різні сорти. Зараз уже розуміємо, наскільки могли зекономити на початку, якби мали потрібні знання і не слухали «мудрих» блогерів», — впевнено каже Андрій.
Під час закладання плантації березнівчани використовували американській метод посадки: викопали траншею, завезли кислий торф, тирсу, щепу та кору. Саджанці купували по всій Україні вже 1,5-2 річні. Відразу поставили «краплю».
Фермери зазначають, що в лохину постійно потрібно вкладатися. Саме тому, Наталія, яка юрист за фахом, тільки в травні цього року пішла з роботи, а чоловік ще продовжує займатися виготовленням меблів. Кажуть: щоб мати щось у лохині, потрібно десь на неї брати гроші.
Ця ягода досить вибаглива, вона любить увагу. Тому з лютого по листопад на плантації тривають польові роботи. Сезон починається з обрізки. Далі йде обробка від хруща. Потім три етапи внесення комплексних добрив. І паралельно постійне просапування. Мікориза у кущів знаходиться на поверхні ґрунту, тому автоматизувати цей процес поки неможливо. Гербіциди у господарстві не використовують. З часом планують перейти в органічну категорію.
Це вже третій сезон, як Янцевичі збувають свою лохину. Кажуть, що в клієнтів уже є свої улюблені сорти: хтось любить кислішу, а хтось — солодшу.
«Фермери, які мають великі плантації, садять промислові сорти. У цих кущів гарні тверді ягоди, які легко транспортувати, але смак не відповідає вигляду. Саме тому люди надають перевагу локальній ягоді: кажуть, що вона має неприродно солодкий смак», — зазначає Наталія.
На плантації зараз триває збір лохини різних сортів. Особливо пишаються Бонусом, який має величезні ягоди.
Також тут росте й рожева лохина сорту Пінк Лимонад. Кажуть, що вона дуже тендітна і складна у догляді, тому мало хто береться її культивувати. Хоча ціна на неї приваблива — на початку сезону продавали по 500 грн/кг.
Ягоду збирають родичі Янцевичів, найманих працівників немає.
«Початок сезону був складним, потепліло на 2-3 тижня раніше звичайного. Ягода почала розвиватися, і раптово похолодало. А лохина не любить великих температурних перепадів. У нас є три рядки сорту Торо, то він дуже постраждав», — розповідає Андрій.
Для себе фермери зробили висновок, що накривати чи обкурювати димом від приморозків лохину немає сенсу, йде природний відбір, і це нормальний процес.
Збирати ягоду в Березному почали наприкінці червня, а завершити сезон планують до середини серпня.
Джерело фото: AgroPortal.ua
З 35 соток виходить до 5 т ягоди. Почали сезон із ціни 250 грн/кг, а зараз продають по 170. Янцевичі зазначають, що порівняно з минулом сезон ціна не змінилася, але витрати значно зросли.
«Колись лохина була елітною ягодою, але масові посадки просадили ринок, відповідно, й ціну. Окрім цього, з початку повномасштабної війни великі лохинові господарства змінили свою логістику. Якщо раніше вони везли ягоду до Харкова та Одеси, то зараз — до Рівного, Львова, Чернівців тощо», — зазначає підприємець.
Янцевичі свою ягоду продають на ринку та через Instagram. Вроздріб за їхніх обсягів продавати вигідніше, хоча минулого року Андрій дзвонив заготівельникам, то лохину чомусь відмовилися брати на заморожування.
Якщо велику продають на свіжий ринок, то дрібна йде на переробку. У позаминулому році зробили першу партію джему.
«Лохина містить пектин, завдяки якому добре тримається форма джему. Два роки вже дегустуємо, з рецептами наче визначилися. Тому цього сезону будемо робити першу товарну партію на продаж», — говорить Наталія.
Також у господарстві планують виготовляти соуси до сиру та м’яса. Поки ще тривають експерименти — пробували робити з паприкою та корицею.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua