Це перші сигнали того, що фермер шукає щось інше, що не є масовим. Бджолярі дуже хочуть, щоб сільгоспвиробники сіяли гречку, але питання в тому, куди її потім продати. До того ж гречку важко вирощувати, вона дозріває поетапно, і потрібно влучно підібрати момент збору. Тож для гречки потрібен досвід вирощування. Але незалежно від культури, заходячи в «нішу», спочатку потрібно знайти ринок збуту. Коли його немає, можна сіяти що завгодно і скільки завгодно, але неможливо то продати.
Фермер шукає рентабельність: чи вигідно зараз йти в «нішу»
11 липня 2024, 05:54 2827
Експерти підтверджують зростання площ під нішевими культурами: горохом, нутом, гречкою, просом, амарантом, баштанними. Під час вирощування нетрадиційних культур найскладнішим завданням є пошук ринку збуту, а зростання пропозиції може негативно вплинути на ціну.
Спочатку продай, потім сій
Посіви нішевих культур в Україні зросли. Багато фермерів пробують амарант, просо, нут, сочевицю. Про це AgroPortal.ua розповів голова Полтавської Асоціації фермерів і приватних землевласників України Олег Слизько.
Олег Слизько, голова Полтавської Асоціації фермерів і приватних землевласників України
Одним із рішень може бути вирощування продукції за попереднім контрактом. Є всеукраїнські компанії, які дають насіння, укладають контракт на подальшу закупівлю врожаю.
Гречка: цінові гойдалки продовжуються
За словами виконавчого директора Міжнародної асоціації гречки Сергія Громового, ситуація на ринку гречки нестабільна. З 2016 року росія веде загарбницьку війну на цьому ринку. На початку 2022 року 50% ринку контролювалося рф, тому площі посіву з 2016 по 2022 рік зменшувалися з 180 тис. га до 60-80 тис. га. Цього було замало навіть для внутрішнього споживання, не кажучи вже про відновлення ринку.
Сергій Громовий, виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки
Коли почалася повномасштабна війна, гречка підскочила з 35 до 100 грн, це трохи відновило посіви, тож торік було 124 тис. га, цього року станом на червень — 100 тис. га. Ситуація з попитом і пропозицією стабільна внаслідок значного зменшення кількості населення.
Він зазначає, що перша проблема виробництва гречки — технологічна: низька врожайність, це орієнтовно 1 т/га, тоді як для рентабельності потрібно збирати 2,5 т/га. Це пов'язано як з браком якісного насіння, так і з іншими технологічними нюансами. Друга проблема — економічна: нестабільна цінова політика.
Сергій Громовий, виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки
В умовах цінових гойдалок фермер не може спрогнозувати свій бізнес, тому й відмовляється від цієї культури. Рік тому гречка коштувала 18 грн/кг, зараз — 12 грн/кг за середньої собівартості 12 тис. грн/т. Тож той, хто виростив 3 т/га, звісно, має високий прибуток — 300%. Таку врожайність забезпечує якісне насіння, але через падіння ринку останні 10 років фермери шукали шляхи здешевлення виробництва і переходили на неякісне насіння, сіяли своїм зерном, тим, що залишилося.
Насіннєві господарства втратили ринки збуту, тож звузився і ринок виробництва насіння. В Україні є сорти гречки з урожайністю 2,5-3 т, але вони мало відомі нашим аграріям. До того ж гречка — це не культура першого порядку, і вибір сорту не в центрі уваги виробників.
Середній розмір поля гречки по країні — 40 га на господарство. Крупнотоварних виробників із полями на 200-300 га налічується всього 10. Фактично 40% гречки висівають у невеликих приватних господарствах, не дотримуючись технології, тому і врожай невисокий, і продають його «по-чорному» за готівку.
Сукупність цих обставин дає погані прогнози для гречки. Хоча експерт вважає, що ситуацію на ринку могла б змінити державна політика, а саме дотації.
«2021 року ми вибороли дотацію — 50 млн грн. Фермери отримали по 1,5 тис. грн/га, це був стимулюючий фактор. Війна змінила плани. Відновлення дотацій стало б фінансовим орієнтиром для аграріїв», — зауважив Сергій Громовий, додавши, що вони завжди можуть звертатися до асоціації за порадами з вирощування гречки.
Другий врожай — також нішеві?
Засновник ТОВ ТД «СоюзАгроКонсалтинг», кандидат с.-г. наук Володимир Середа вважає, що цього року нішевими культурами зацікавилося багато сільгоспвиробників.
Володимир Середа, засновник ТОВ ТД «СоюзАгроКонсалтинг»
Висіяли більше баштанних культур. Але нішеві тому й нішеві, що їх складніше і вирощувати, і реалізувати. Якщо посіви під ними зросли, то буде складніше продати, можливий обвал цін. Впроваджувати нішеві культури слід обережно, попередньо знайшовши ринку збуту. Або ж мати можливість зберігати продукцію і чекати на підвищення ціни, а це можуть собі дозволити зазвичай лише великі господарства.
Зважаючи на стан основних зернових, зокрема соняшнику, кукурудзи, ціна на всі традиційні культури зростатиме, тож їх вирощування може виявитися навіть більш рентабельним, аніж нішевих. Цього сезону може бути такий нонсенс, прогнозує експерт.
Отримання другого врожаю також можна віднести до нішевого виробництва. Для цього підходять просо і соняшник. Науковець займається селекцією раннього і ультрараннього соняшнику. Сорт Володимир достигає до 90 днів і може висіватися до 15 червня, є також сорт Синельниківський.
Володимир Середа, засновник ТОВ ТД «СоюзАгроКонсалтинг»
Ми зібрали озимий ячмінь 19 червня і тепер можемо сіяти соняшник на отримання другого врожаю. Звісно, лімітуючим фактором є волога. Але, зважаючи на витрати на популярні нішеві культури, соняшник другого врожаю є досить прибутковим і ефективним. Внаслідок зменшення густоти посівів насіння обійдеться в 500-600 грн/га, тоді як посівна одиниця традиційного соняшнику коштує 1200 грн/га. Такі посіви недоцільно проводити щороку, але, як правило, можна отримати додатково 1-1,5 т. За сьогоднішньою ціною в 20 тис. грн/т і навіть за зниження до 15 тис. грн/т — це суттєві додаткові кошти.
У разі, якщо соняшник другого врожаю не виправдає очікувань, його можна буде використати як сидерат.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
