Європейський Союз продовжує залишатися головним ринком для української продукції: якщо у 2021 році частка торгівлі з ЄС становила близько 30% ($7,7 млрд), то у 2024-му вона зросла до 52%, сягнувши $12,6 млрд.
Про це йшлося у 8-му виданні аграрного експортного портфоліо України, який асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» презентувала під час XVI Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями».
Випуск включає в себе детальний аналіз експорту українського агропромислового комплексу за 2024 рік, а також ключові досягнення галузі. Переглянути дослідження можна за посиланням
Водночас важливою тенденцією 2024 року стало поступове відновлення експорту на традиційні ринки збуту. Показовим є приклад Африки: у 2021 році на цей напрямок припадало 13,5% українського експорту агрохарчової продукції ($3,7 млрд), у 2023 році було значне падіння до 7% і $1,6 млрд експорту, проте вже у 2024-му частка Африки в зовнішніх постачаннях зросла до 10,6% із результатом $2,6 млрд.
«Подібну позитивну динаміку можна простежити й в інших регіонах: ми поступово повертаємося до тих країн, де традиційно були присутні, і крок за кроком нарощуємо свою частку на світових ринках», — зазначила голова комітету з євроінтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Український агробізнес продовжує працювати в умовах, де безпекові ризики безпосередньо впливають на логістику, собівартість і фінансові результати компаній. Непередбачуваність витрат, перебудова експортних маршрутів, волатильність цін на пальне та дефіцит оборотного капіталу змушують бізнес по-новому підходити до управління ризиками.

Обсяг експорту основних груп агропродовольчої продукції з України становив близько 2,15 млн т, що на 41,5% менше, ніж у липні, коли було експортовано 3,67 млн т.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

Членство України в ЄС передбачає адаптацію тваринництва до більш жорстких стандартів щодо безпечності продукції, благополуччя тварин і екологічних норм. Водночас зміни та нововведення, які мають упровадити на фермах агровиробники, сприятимуть підвищенню стандартів виробництва та розширенню експортних можливостей української продукції.