З 2022 року Україна втратила близько 30% пасік, проте залишається одним із лідерів світового експорту меду. До того ж бджільництво стає для багатьох ветеранів джерелом внутрішнього спокою, новою професією та основою для власної справи, що допомагає успішно повернутися до цивільного життя.
Демонстраційну пасіку для ветеранів планує відкрити власник сімейної пасіки «Династія Рясних» Дмитро Рясний. Він — один із 166 тисяч ветеранів, які нині проживають у Дніпропетровській області.
«Очікується, що в Україні буде близько 6 млн ветеранів та членів їхніх родин. Така активність, як бджільництво, допомагає відновленню військових, які повертаються до мирного життя. Саме армія та війна спонукали мене розпочати власну справу», — розповів пасічник під час вебінару «Бджільництво для ветеранів».
Дмитро Рясний планує навчати ветеранів азам бджільництва, наочно демонструючи все на власній пасіці, до того ж уже має досвід менторства та консультацій. Нині триває подання грантової заявки на демонстраційну пасіку. Якщо вона пройде відбір, то курс для ветеранів буде безкоштовним.
Медову справу Дмитро розпочав ще 2018 року, після звільнення зі служби в полку «Азов». До окупації у сім'ї Рясних була ділянка на Луганщині близько 1 га, 120 бджолосімей, три наймані робітники, цех із викачування та фасування меду та власна столярна майстерня з виготовлення вуликів.
Після повторної служби у 2022-2023 роках і релокації пасіки на Дніпропетровщину 2024 року Дмитро разом із дружиною знову відбудували власну справу. Сьогодні в господарстві близько 200-220 бджолосімей, земельна ділянка 0,7 га та шість найманих працівників. Виробничі потужності складають понад 100 м² — цех із виробництва поліуретанових (ППУ) вуликів і цех із відкачування та фасування меду. Основна порода бджіл — мікс карніки та карпатки, але з часом планують повністю перейти на карніку.
Продаж меду й подарункових наборів через соцмережі, розпечатування рамок, викачування меду та фасування — це напрями, які курує дружина Дмитра. Під час відкачування меду вона повністю відповідає за роботу в цеху. Сфера ж чоловіка — виготовлення вуликів, догляд за бджолами, виймання рамок із вуликів.
Мед із пасіки продають гуртом, а також фасують у 100-грамові баночки, є подарункові набори, мед із горіхами, крем-мед. Товари рекламують через соцмережу Тік-Ток, щодня публікуючи нове відео.
Ми постійно ростемо. Перші меди продаємо. Максимально намагаємося продати вроздріб і соняшниковий мед, залучаючи його до крем-медів. Але коли його дуже багато, то просто частину здаю. Так, цього року в лютому порахував, щоб нам вистачило меду до травня – червня, решту здав — і далі чекаємо на нові меди.
Іноді мед закуповують з інших пасік, щоб збільшити сортову лінійку, обмінюють на вулики.
Поруч із пасікою родини Рясних розташоване велике фермерське господарство, але проблем через обробіток полів не виникало: «З агрономом у нас є прямий контакт, але жодного разу не довелося закривати вулики через обробіток полів».
Для експорту виробничих обсягів «Династії Рясних» поки що недостатньо. Проте приміщення та виробництво відповідають вимогам HACCP. Цей сертифікат потрібен тим, хто розглядає надалі зростання свого бізнесу та експорт. Для внутрішнього ринку достатньо мати ДСТУ.
Ще один напрям родинного бізнесу — виготовлення поліуретанових вуликів. Ідея їх виготовляти зародилася під час навчальної поїздки до США. Це суцільнолиті корпуси на 8-10-12 рамок. Порівняно з дерев'яними пластикові вулики в чотири рази легші, втричі тепліші завдяки теплоізоляції. Вони не поглинають вологу, що мінімізує ризик грибка, і не розбухають із часом, зберігаючи свою геометрію.
«У таких вуликах є можливість збирати пилок, їх легко доглядати та мити. Так само, як і дерев'яні, ППУ-вулики потребують захисту від ультрафіолету, поверхню потрібно обробляти і фарбувати», — зазначає пасічник.
ППУ-вулик на десять рамок коштує близько 3 тис. грн залежно від комплектації та покриття.
Пасіку на 60 бджолосімей і апітерапевтичний будиночок у селі Колодіївка Тернопільської області утримує 83-річний Омелян Мандзюк.
Дві лежанки в апібудиночку облаштовані безпосередньо на 12 вуликах. Одразу під матрацами знаходяться рамки з бджолами, тож будиночок наповнений ароматами воску та меду. На одній стороні встановлені системи рамок типу «дадан», на другій — «українець». Для вентиляції є спеціальні отвори.
«Терапевтичний ефект досягається завдяки ароматам, адже всі пари, що утворюють бджоли у вулику, потрапляють до приміщення. Влітку вулики виділяють тепло, й виникає відчуття, що лежиш на ковдрі. Людина заспокоюється і дуже швидко засинає, без жодного ризику передозування та укусів», — розповідає бджоляр.
Апібудиночку, побудованому із сосни, вже більше 20 років. Плату за перебування в ньому господар не бере. Каже, що кожен може зайти і відновити свою енергію.
Минулого року збір меду на пасіці склав понад 50 кг із сім’ї за сезон. Під час вибору бджіл для апібудиночку Омелян Мандзюк радить звертати увагу на поведінку комах: це мають бути незлі та морозостійкі породи.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Після повернення зі служби у ЗСУ Олександр Горох із Житомирщини вирішив зайнятися власною справою. Він обрав виробництво олій холодного віджиму, хоча раніше майже не мав досвіду в цій сфері. Тепер під брендом Freya Natural Oil виготовляють 12 видів олій, а серед подальших планів — збільшення обсягів виробництва та переробка макухи, що залишається після віджиму.

Співзасновниця крафтового бренду «Живодар» планує створити власне господарство, де зможе використовувати шрот, який залишається після віджиму рослинних олій.

Видання Ukrainian Business Award 2026 назвало кращих виробників меду в Україні.

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

На півночі австралійського штату Квінсленд із пасік трьох бджолярів викрали щонайменше 44 бджолині сім’ї — понад 800 тис. бджіл. Пасічники також ризикують втратити контракти на запилення, вартість яких може сягати тисяч доларів.

Сімейна пасіка «Медуниця» із Дніпропетровської області придбала вантажний бус, який використовуватиме для доставки продукції та участі у ярмарках у різних регіонах України.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Географія виробництва меду в Україні змінюється через погоду та воєнні дії.

GoldExim — сучасне експортно орієнтоване виробництво нішевих культур із Хмельницького, продукцію якого купують від Європи до Азії. Керівник компанії Владислав Балац розповів про етапи розвитку підприємства та роль оптичного сортування у підготовці продукції, якість і безпечність якої задовольнить навіть найбільш вимогливих покупців.

Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.