Довгострокова перспектива перевершує миттєву: як працює модель вирощування шафрану та спаржі

03 жовтня 2026, 06:18 522

Анатолій Собкевич із Житомирщини ще під час військової служби думав, чим займатиметься після повернення до цивільного життя. Хотілося залишитися близько до землі, але водночас не повертатися до традиційного важкого господарювання. У 2025 році фермер заклав перші 20 соток спаржі та 2,5 сотки шафрану. Сьогодні господарство зосереджується на цих двох культурах, випробовує переробку та поступово готується до розвитку агротуристичного напряму.

Про те, як виникла ідея створити власну ферму, як обиралися культури для вирощування та про плани на майбутнє розповів AgroPortal.ua засновник ветеранської еко ферми «Фантазія» Анатолій Собкевич.

Поворотним моментом для нього на початку 2025 року стала зустріч з експертом із вирощування нішевих культур Павлом Булгаковим, який займається спаржею, шафраном, артишоком і бататом та розвиває власний проєкт на Черкащині. Саме Павло Булгаков порадив почати зі спаржі. На той час попит на шафран в Україні дещо знизився через війну, а можливості експорту були обмежені. 

Навесні 2025 року Собкевич висадив 20 соток. Наприкінці літа заклав перші 2,5 сотки шафрану. Ще 30 соток спаржі додав навесні 2026 року.

Шафран збирають вручну, повністю механізувати збір наразі неможливо

До вирощування шафрану фермер підійшов не лише з економічного погляду. Його зацікавили властивості культури та можливість створювати з неї різні продукти.

За словами Анатолія Собкевича, для Житомирщини шафран дуже добре підходить. Культура любить прохолодний і сухий клімат. Є нюанси з кислотністю ґрунту, а одна з постійних проблем — бур’яни.

Продукція ветеранської еко ферми «Фантазія», фото

Шафран — культура багаторічна. Він розмножується поділом, а приблизно через сім років насадження потрібно проріджувати, оскільки рослини загущуються і поступово втрачають здатність нормально цвісти.

Найбільше ручної роботи припадає саме на збір урожаю. Квіти бажано збирати до сходу сонця, поки вони закриті. Потім із них вибирають червоні рильця, які висушують. Саме вони і є спецією.

За словами Анатолія Собкевича, щоб отримати 1 г готового шафрану, потрібно зібрати та перебрати близько 200 квіток.

Цвіте культура від трьох тижнів до місяця. Зазвичай сезон починається наприкінці жовтня, але багато залежить від погоди. Якщо осінь тепла, цвітіння може тривати значно довше. 

«За три тисячі років, відколи ця культура вперше згадувалася, практично нічого не змінилося. Шафран вирощується за тією самою технологією, а збір і перебирання залишаються ручними», — говорить фермер.

Квіти шафрану як частина чайних зборів

Шафран, найдорожча в світі спеція, фото

У господарстві намагаються використати не лише рильця шафрану. Раніше самі квіти після збору спеції фактично ставали відходами. Тепер їх висушують і планують додавати до чайних зборів. Першу таку продукцію вже частково реалізували минулого сезону.

Анатолій Собкевич планує ще додатково розвивати напрям розмноження шафрану та реалізацію посадкового матеріалу. Через кілька років, коли рослини потрібно буде розсаджувати, його кількість суттєво збільшиться.

Поки що шафран у фермера купують переважно кінцеві споживачі з різних регіонів України, які вже знайомі з цією спецією.

Головний напрям — вирощування спаржі

Окрім шафрану, в господарстві вирощують спаржу й артишок. Останній, однак, поки вирішили не залишати серед основних культур.

Урожайність артишоку, фото

«Артишок цього року не виправдав наших очікувань. Частково через недогляд, частково через посушливу погоду. Він потребує додаткового зволоження, а це зараз накладно — є дефіцит електроенергії, води. Тому зосереджуємося на спаржі та шафрані», — зазначає Анатолій Собкевич.

Основний акцент господарство робить на спаржі. Перший сезон показав, що продукт цікавий покупцям.

За словами фермера, наразі основний канал збуту — кінцевий споживач. Також він має усні домовленості з локальними магазинами. Надалі хоче збільшувати продажі через фермерські крамниці, ресторани та кафе.

Є ще одна особливість: і спаржа, і шафран виходять на повну продуктивність не одразу. Для насаджень потрібно близько трьох років, тому врожаї будуть збільшуватися поступово, тож питання збуту в господарстві уже зараз розглядають як одне з ключових.

«На сьогодні для нас найскладніше — продати свою продукцію. У тих обсягах, які маємо зараз, це ще не проблема. Але в майбутньому може стати, оскільки люди, які не знайомі з цією культурою, не завжди розуміють, чому саме така ціна», — говорить він.

Вирощування спаржі, фото

Спаржа — сезонний продукт. У середньому період її збору триває близько місяця. Але завдяки використанню ранньостиглих, середньостиглих і пізньостиглих гібридів його можна продовжити приблизно до півтора місяця.

Як ще один варіант — можна поставити теплиці. Поєднання відкритого та закритого ґрунту, за словами фермера, дозволило б починати збір раніше і загалом збільшити сезон до двох місяців. Для спаржі це важливо ще й через весняні заморозки. Коли культура тільки починає вегетацію, низькі температури можуть пошкодити частину врожаю.

Тож найближчі плани пов’язані не стільки зі збільшенням площ, скільки з удосконаленням уже створеного господарства.

Зараз під спаржею у ветеранській еко фермі «Фантазія» дві ділянки — 20 і 30 соток. Анатолій Собкевич хоче облаштувати крапельний полив, замульчувати площі та встановити тепличні комплекси.

Частину врожаю планують переробляти

У господарстві розглядають переробку як спосіб не залежати лише від продажу свіжої продукції. Відходи спаржі тут планують сушити та перемелювати. Якщо в майбутньому свіжої продукції буде більше, ніж зможе поглинути ринок, її хочуть консервувати та заморожувати. Для шафрану продовжать розвивати чайні збори з використанням висушених квіток.

У такий спосіб фермер хоче використовувати максимально можливу частину вирощеної продукції, а не залишати її незатребуваною.

У перспективі — агротуризм

У перспективі Анатолій Собкевич хоче створити агротуристичний центр. Однією з локацій буде демонстраційний майданчик, де можна буде показувати вирощування нішевих культур. Інша вже є в родини — мальовниче місце біля річки. Там планують розвивати зелений туризм, рекреацію та невеликий відпочинковий комплекс. Також родина розвиває напрям квітникарства — ним займається дружина фермера. 

Для самого господаря робота із землею має ще один сенс, який не вимірюється врожайністю чи ціною продукції.

«Праця на землі змушує сповільнити шалений темп сьогоднішньої цивілізації. Природа завжди все робить у своєму темпі, і є процеси, які неможливо прискорити. Це заземлює, дає можливість спостерігати за природними процесами», — пояснює він.

Тож саме цей підхід фермер вважає важливим і для ветеранів, які думають про власну справу.

«Я б радив ветеранам, які планують власну справу в агросфері, — хай започатковують. Немає в цьому нічого страшного. Це потребує коштів, але з часом вони окупаються. Потрібно розуміти, що довгострокова перспектива перевершує миттєву», — підсумовує Анатолій Собкевич.

На його думку, ветеранам, які хочуть зайти в агросектор, сьогодні не обов’язково проходити цей шлях самотужки. Є ініціативи, які допомагають підібрати напрям, знайти посадковий матеріал і отримати консультаційну підтримку.

Сам фермер теж дивиться на свій проєкт не як на завершений бізнес. Поки що це 50 соток спаржі, невелика шафранова плантація, перші спроби переробки та багато планів. Але саме з таких кроків, вважає він, і починається довгострокове господарство.


Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua