Тарас Висоцький: Скільки держава мене потребуватиме, стільки я працюватиму на суспільне благо

Тарасе Миколайовичу, аграрне відомство ліквідовувалося двічі, нині — чергове відновлення. Як така турбулентність вплинула на роботу інституції?

Тарас Висоцький: У всіх організаційних рішеннях найважливішими є люди. У межах першого процесу об'єднання порівняно невелика кількість фахівців перейшла до об'єднаного міністерства. Більшість із них повернулися з відновленням відомства, долучалися до команди і нові люди з інших секторів. Тоді на повноцінне відновлення роботи пішло близько року. Нині ми не маємо подібного резерву часу. Оптимізму щодо швидкості відновлення повноцінної роботи і набору основних працівників додає той факт, що в межах об'єднання, яке було 2025 року, вдалося абсолютну більшість людей зберегти, вони на своїх місцях і чекають адміністративних процедур, щоб перейти в Мінагрополітики.

У цих процесах варто виділити і позитивний факт — кожен раз була змога подивитися ще раз на наявні процеси й удосконалити їх. Це не означає, що попередні процеси були поганими, це означає, що ми вдосконалюємося. Коли в тебе все працює, дуже часто складно знайти час, щоб ще раз переглянути. А от коли виникає екстрений захід, тоді помічаєш деталі, і в кінцевому результаті структура виходить ще більш дієвою.

Наскільки ефективними розраховуєте зробити апарат і функції Мінагрополітики, чи складно залучати фахівців, адже на державній службі не дуже конкурентні заробітні плати?

Тарас Висоцький: Робота на державній службі сьогодні — це насамперед про ідею, філософію життя та місію. Основне завдання — об'єднатися для покращення суспільного блага держави, це буде завжди сильніше. Матеріальний фактор важливий, але в даному випадку, в умовах війни, він не може бути основним. Сподіваюся, що матеріальний складник після завершення війни буде змінюватися.

У аграрному секторі, окрім воєнних викликів, є дуже важливий етап євроінтеграції. Це не дискусійне питання, ми йдемо цим шляхом, і тут потрібні спеціалісти, готові присвятити свій час і зробити свій внесок, щоб процес був максимально сприятливим для аграрного сектору.

З власної практики можу сказати, що, прийшовши заступником, маючи певний досвід державної служби як очільник Черкаської області, мені потрібно було приблизно місяці два адаптуватися, щоб підняти повну ефективність.

Сьогодні викликів дуже багато, немає двох місяців, навіть двох тижнів немає для адаптації, тому дуже важливо, щоб люди могли «з коліс» зразу починати.

Анонсувати можете?

Тарас Висоцький: Коли відповідні рішення будуть прийняті та затверджені, тоді можна буде анонсувати. Планується не більше п'яти заступників, що є нормою для галузевого міністерства.

Ринок дуже турбує питання, що міністри часто змінюються, адже це політична посада. Чи не зупиняло це вас під час прийняття пропозиції очолити відомство?

Тарас Висоцький: Незамінних людей не буває. Я мав за честь прийняти пропозицію очолити відновлюване аграрне відомство, якнайшвидше запустити його роботу, щоб ця інституція була дієвою. Переконаний, у нашій аграрній когорті завжди знайдуться фахові люди, які будуть щиро, на патріотичних засадах працювати на відповідну галузь. Щодо політичних рішень, то політичні процеси складно до кінця передбачити. Моя позиція завжди була простою: у межах прийнятого рішення зробити максимум.

Чого бажаєте досягнути на цій посаді?

Тарас Висоцький: Відновити дієву інституцію з погляду збереження основного кадрового потенціалу та подальшого його підсилення. Забезпечити сталість діяльності цієї інституції.

Відкрити перемовини щодо аграрного кластера в процесі євроінтеграції, щоб цей процес був запущений як незворотний і дійшов через певний період до успішного завершення.

Розвинути інструменти реакції на поточні виклики, які, на жаль, трапляються. Тобто певні річні програми підтримки зробити постійно діючими, щоб учасники ринку розуміли, що держава завжди готова підтримати, швидко включитися. Ми маємо відповідний досвід, хоч він і складний та отриманий багатьма жертвами самих фермерів.

Нарощувати експорт продуктів із доданою вартістю. Сьогодні перероблена продукція вже займає 57%. Цей шлях створений, і далі потрібно, щоб усі зрозуміли та повірили, що це можливо, економічно вигідно, що треба інвестувати і далі розвиватися у цьому напрямі.

Якщо ці речі будуть фундаментально закладені, далі будуть реалізовуватись за будь-яких змін, це вже означає, що певний мінімум досягнуто, і всі зусилля були ефективно спрямовані.

Зокрема, додаток із переліком стандартів виробництва, які необхідно реалізувати до кінця 2028 року, щоб далі говорити про новий розвиток нашої зони вільної торгівлі на шляху до вступу в Європейський Союз.

Серед дискусійних питань — різниця переліку діючих речовин, які доступні в ЄС і у нас. По ЗЗР потрібно буде шукати спільне рішення, воно важливе, адже дослідження вказують, що близько 10 млн га ризикують стати нерентабельними або втратити врожайність.

Наступним є Спільна аграрна політика в частині доступу до розвиткових фондів, фондів підтримки фермерів. Чи будуть фонди, чи без доступу до них, чи може в результаті це бути взаємопов'язана матриця. Це поки що лише неофіційні розмови, на шляху до повноправного членства в ЄС можуть бути різні проміжні домовленості.

По благополуччю тварин багато що вже впроваджено, на черзі — побудова дієвої системи утилізації відходів. Ми не заперечуємо, що це потрібно робити, точно знаємо, яка країна має дієву мережу і на яку можна рівнятися. Втім, потрібні ресурси, адже тваринницькі комплекси застарілі, а нові будуються не так активно.

Окрім цього, з вересня набирає чинності закон про ГМО, тобто зроблено вже чимало, хоч попереду ще багато роботи також.

Ви очолили відомство, коли на ринку дуже багато проблем (логістика, порти, здорожчання МТР тощо). На чому зосередиться Мінагрополітики?

Тарас Висоцький: Практика показала, що в умовах війни завжди є два треки: середньострокові завдання, які не можна повністю відкладати, бо йдеться про наше майбутнє, та форс-мажори, які оперативно потрібно вирішувати, бо майбутнього може і не бути.

Середньострокові викристалізувалися, і вони досить очевидні — це євроінтеграція. Я як заступник був керівником двох розділів у межах п’ятого кластера у перемовинах, тут буде прийматися рішення, хто відповідатиме за цей напрям. Окрім цього, фіналізуємо рішення на рівні робочих груп, щоб подати якнайшвидше на розгляд уряду чіткі інструменти з відшкодування втрат на прифронтових, окупованих територіях, питання підтримки господарств, землі яких під фортифікаціями. Запровадити потрібно економічні інструменти підтримки релокованих аграрних підприємств, адже на сьогодні є лише організаційні.

Працюватимемо над збільшенням доданої вартості — тут низка заходів, зокрема розвиток меліорації. Підтримуємо депутатську ініціативу про компенсацію капітальних інвестицій (CAPEX) через податки (законопроєкт №13415), що разом із суміжним законопроєктом №13414 спрямовано на залучення масштабних інвестицій у переробну промисловість.

Уже цього місяця плануємо провести аграрний форум, де піднімемо ці питання, щоб отримати зворотний зв'язок.

Щодо форс-мажорів — це логістика. Вона завжди була у фокусі, були складніші періоди, були простіші. Нині ситуація дуже важка. За попередніми оцінками, вона складніша, ніж у березні 2022 року, тому що ми на старті сезону, ми лише починаємо жнива і вже зібрали перші 13 млн т пшениці. У 2022 році ми були все-таки на завершенні сезону, експорт у 2021 році йшов великими темпами, було вивезено більшість до лютого 2022 року.

Окрім цього, нині росіяни вдосконалили можливості для атак. Наступне оперативне питання — бронювання. Ми розуміємо, що потрібен баланс сил оборонних секторів, проте намагаємося для агросектору зберегти необхідний мінімум спеціалістів.

З огляду на напружений графік, передбачений посадою нинішньою і тою, що була до цього, де берете енергію працювати 24/7 і бути в курсі усього, що відбувається не лише на агропродовольчому ринку України, а й світу?

Тарас Висоцький: Не можу сказати, що енергії у мене завжди дуже багато, іноді її мало, але потім десь все-таки знаходиться. Насамперед я з тих людей, у яких життєва ціль — створення суспільного блага, працювати заради суспільних інтересів, це мене мотивує. І коли проблем більше, ти ще більше працюєш. По-друге, з початку повномасштабної війни я прийняв рішення, що скільки держава мене потребуватиме, стільки не зможу собі дозволити в цих умовах сказати, що втомився, що буду чимось іншим займатися. Ми всі — стійка нація і, як би складно не було, не можемо дозволити сказати: все, кінець. Знаходь сили, як хочеш. Ось така самомотивація. І ще — зворотний зв'язок від ринку, і це не обов'язково слова: він відчувається на емоційному рівні, що ми рухаємося всі разом у правильному напрямку. Так, шлях складний, він може ставати ще гіршим місцями, але сам напрям, що ми боремось до останнього спільно, він також мотивує.

Я не делегую, щоб хтось відписував, дотримуюся принципу надати відповідь протягом 24 годин. Питання в різні періоди різні, всі фахові, немає недоречних. Насправді цю інформацію люди мали би отримувати від асоціацій або структурних підрозділів адміністрацій. До повномасштабного вторгнення ми ініціювали також, щоб у кожній територіальній громаді була відповідальна людина по агросектору, і їй можна було адресувати оперативно всі актуальні питання. Поки що не вдалося вибудувати таку систему.

Те, що мені пишуть, означає, що не всі отримують інформацію, і ми над цим працюємо, щоб система інформування «вверх-вниз» була дієвою.

Чи маєте вільний час у власному робочому графіку, як часто, та як його проводите? Чи лишається час на хобі?

Тарас Висоцький: Для хобі, на жаль, часу не вистачає. Єдине, що я контролюю, це робити не менше 10 тисяч кроків на день, щоб тримати фізичну форму. Йдеться не про прогулянки — я проходжу їх, проводячи дзвінки та наради коридорами відомства.

Вільний час — це, як правило, ніч або кілька годин на вихідних. По максимуму використовую, щоб провести його з сім’єю, дати один одному необхідні емоції, щоб їх вистачило на тиждень. Сім’я — мій надійний тил, яка підтримала моє рішення працювати на суспільне благо. Остання повноцінна відпустка у нас була 2021 року, вони з розумінням ставляться, що і цьогоріч її не буде.

Раніше в інтерв'ю ви зазначали, що поїздки на малу батьківщину вас надихають. Чи вдається зараз їздити туди, як часто, чи працюєте самі на землі руками?

Тарас Висоцький: На щастя, і мої, і дружини батьки живі, й діти люблять влітку проводити у них час. На кілька годин у вихідні вдається іноді вирватися, це якраз і можливість провести час із сім'єю, і щось зробити руками. Фізична праця на свіжому повітрі допомагає розвантажитися емоційно. Накопати картоплі, позбирати малину тощо. Раніше я відкладав телефон на пів дня, зараз не можу собі цього дозволити, тому на 90% допомагає розвантажитися.

Чим найбільше пишаєтеся у житті?

Тарас Висоцький: Я сміливо можу подивитися в очі будь-кому, бо ніколи ні до кого не мав негативного наміру. Якщо бачу інтриги, негативне ставлення, я просто перестаю з такими людьми спілкуватися, але ніколи не йду в те, щоб помститися. Це важливо, і не стільки з погляду репутаційної цінності, скільки з життєвої позиції. І я спокійно сприймаю конструктивну критику, бо людині властиво помилятися.

Про що мріяли в дитинстві, чи здійснилися мрії?

Тарас Висоцький: Я завжди хотів бути директором, як мій батько. Можна сказати, що мрія здійснилася, я став управлінцем. Фактор недовіри до держави все-таки існує.

Що з цим робити?

Тарас Висоцький: Це довгостроковий процес, під час якого постійно треба виконувати обіцянки. З учасниками сектору я завжди відкритий і кажу чесно — що можемо зробити, а що є суто популістичним. Можуть бути люди, які незадоволені, що держава недостатньо зробила. Це одна історія, але зовсім інша — пообіцяти і не зробити нічого.

Озвучте три головні принципи Тараса Висоцького, які незмінні по життю.

Тарас Висоцький: Вони всі рівнозначні.

Це — командний підхід, об’єднання людей, адже лише так буде успіх. Це складно, але я завжди налаштований знайти спільні точки дотику, щоб вибудувати синергію та діалог, а не навпаки.

Доброчесність у всіх її проявах. Так, щодо мене не закрите кримінальне провадження, але я переконаний у своїх діях — що я робив, чого не робив. Для мене це важливо та принципово.

Людяність, що включає людиноцентризм, емпатію тощо. Це мій підхід за замовчуванням до кожної людини — що вона добра, позитивно налаштована, прагне працювати на краще. І хоча реальність може бути іншою, це не змінює моїх принципів.

Дякую за розмову. Та, користуючись нагодою, вітаю Вас від себе особисто та від усієї редакції AgroPortal.ua з Днем народження! Бажаємо витримки, сили рішень і командної енергії.