Тарас Висоцький — не нова людина в аграрному відомстві. Обіймаючи посаду заступника протягом семи років, як в окремому міністерстві, так і в об’єднаних, він залишався запорукою стабільності для учасників агропродовольчого сектору.
Наскільки ефективними нині вже міністр Тарас Висоцький розраховує зробити апарат і функції вкотре відновленого Мінагрополітики та чого бажає досягнути на цій посаді — в ексклюзивному інтерв’ю для AgroPortal.ua.
Тарас Висоцький: У всіх організаційних рішеннях найважливішими є люди. У межах першого процесу об'єднання порівняно невелика кількість фахівців перейшла до об'єднаного міністерства. Більшість із них повернулися з відновленням відомства, долучалися до команди і нові люди з інших секторів. Тоді на повноцінне відновлення роботи пішло близько року. Нині ми не маємо подібного резерву часу. Оптимізму щодо швидкості відновлення повноцінної роботи і набору основних працівників додає той факт, що в межах об'єднання, яке було 2025 року, вдалося абсолютну більшість людей зберегти, вони на своїх місцях і чекають адміністративних процедур, щоб перейти в Мінагрополітики.
У цих процесах варто виділити і позитивний факт — кожен раз була змога подивитися ще раз на наявні процеси й удосконалити їх. Це не означає, що попередні процеси були поганими, це означає, що ми вдосконалюємося. Коли в тебе все працює, дуже часто складно знайти час, щоб ще раз переглянути. А от коли виникає екстрений захід, тоді помічаєш деталі, і в кінцевому результаті структура виходить ще більш дієвою.
Тарас Висоцький: Робота на державній службі сьогодні — це насамперед про ідею, філософію життя та місію. Основне завдання — об'єднатися для покращення суспільного блага держави, це буде завжди сильніше. Матеріальний фактор важливий, але в даному випадку, в умовах війни, він не може бути основним. Сподіваюся, що матеріальний складник після завершення війни буде змінюватися.
У аграрному секторі, окрім воєнних викликів, є дуже важливий етап євроінтеграції. Це не дискусійне питання, ми йдемо цим шляхом, і тут потрібні спеціалісти, готові присвятити свій час і зробити свій внесок, щоб процес був максимально сприятливим для аграрного сектору.
Тарас Висоцький: Заступників точно буде значно менше, ніж в аналогічних міністерствах будь-якої європейської країни. Мій підхід такий — посади обіймуть люди, з якими вже є практичний досвід співпраці, які мають сильні компетенції у різних сферах. Одна людина не може бути сильною в усьому, тому команда повинна мати всі якості, необхідні для ефективної роботи.
Важливим фактором є і досвід на державній службі.
З власної практики можу сказати, що, прийшовши заступником, маючи певний досвід державної служби як очільник Черкаської області, мені потрібно було приблизно місяці два адаптуватися, щоб підняти повну ефективність.
Сьогодні викликів дуже багато, немає двох місяців, навіть двох тижнів немає для адаптації, тому дуже важливо, щоб люди могли «з коліс» зразу починати.
Тарас Висоцький: Коли відповідні рішення будуть прийняті та затверджені, тоді можна буде анонсувати. Планується не більше п'яти заступників, що є нормою для галузевого міністерства.
Тарас Висоцький: Незамінних людей не буває. Я мав за честь прийняти пропозицію очолити відновлюване аграрне відомство, якнайшвидше запустити його роботу, щоб ця інституція була дієвою. Переконаний, у нашій аграрній когорті завжди знайдуться фахові люди, які будуть щиро, на патріотичних засадах працювати на відповідну галузь. Щодо політичних рішень, то політичні процеси складно до кінця передбачити. Моя позиція завжди була простою: у межах прийнятого рішення зробити максимум.
Тарас Висоцький: Відновити дієву інституцію з погляду збереження основного кадрового потенціалу та подальшого його підсилення. Забезпечити сталість діяльності цієї інституції.
Відкрити перемовини щодо аграрного кластера в процесі євроінтеграції, щоб цей процес був запущений як незворотний і дійшов через певний період до успішного завершення.
Розвинути інструменти реакції на поточні виклики, які, на жаль, трапляються. Тобто певні річні програми підтримки зробити постійно діючими, щоб учасники ринку розуміли, що держава завжди готова підтримати, швидко включитися. Ми маємо відповідний досвід, хоч він і складний та отриманий багатьма жертвами самих фермерів.
Нарощувати експорт продуктів із доданою вартістю. Сьогодні перероблена продукція вже займає 57%. Цей шлях створений, і далі потрібно, щоб усі зрозуміли та повірили, що це можливо, економічно вигідно, що треба інвестувати і далі розвиватися у цьому напрямі.
Якщо ці речі будуть фундаментально закладені, далі будуть реалізовуватись за будь-яких змін, це вже означає, що певний мінімум досягнуто, і всі зусилля були ефективно спрямовані.
Тарас Висоцький: Ця ціль не переглядається, вересень ще не прийшов, і усі зусилля спрямовуються на те, щоб у вересні все відбулося. Вересень покаже — чи вдалося, чи потрібно переорієнтовуватися. Ми виходимо з того, що треба відкрити якомога раніше.
Тарас Висоцький: Що вже точно на сьогодні є орієнтиром — це оновлення, яке попереднього року відбулося по угоді про асоціацію.
Зокрема, додаток із переліком стандартів виробництва, які необхідно реалізувати до кінця 2028 року, щоб далі говорити про новий розвиток нашої зони вільної торгівлі на шляху до вступу в Європейський Союз.
Серед дискусійних питань — різниця переліку діючих речовин, які доступні в ЄС і у нас. По ЗЗР потрібно буде шукати спільне рішення, воно важливе, адже дослідження вказують, що близько 10 млн га ризикують стати нерентабельними або втратити врожайність.
Наступним є Спільна аграрна політика в частині доступу до розвиткових фондів, фондів підтримки фермерів. Чи будуть фонди, чи без доступу до них, чи може в результаті це бути взаємопов'язана матриця. Це поки що лише неофіційні розмови, на шляху до повноправного членства в ЄС можуть бути різні проміжні домовленості.
По благополуччю тварин багато що вже впроваджено, на черзі — побудова дієвої системи утилізації відходів. Ми не заперечуємо, що це потрібно робити, точно знаємо, яка країна має дієву мережу і на яку можна рівнятися. Втім, потрібні ресурси, адже тваринницькі комплекси застарілі, а нові будуються не так активно.
Окрім цього, з вересня набирає чинності закон про ГМО, тобто зроблено вже чимало, хоч попереду ще багато роботи також.
Тарас Висоцький: Практика показала, що в умовах війни завжди є два треки: середньострокові завдання, які не можна повністю відкладати, бо йдеться про наше майбутнє, та форс-мажори, які оперативно потрібно вирішувати, бо майбутнього може і не бути.
Середньострокові викристалізувалися, і вони досить очевидні — це євроінтеграція. Я як заступник був керівником двох розділів у межах п’ятого кластера у перемовинах, тут буде прийматися рішення, хто відповідатиме за цей напрям. Окрім цього, фіналізуємо рішення на рівні робочих груп, щоб подати якнайшвидше на розгляд уряду чіткі інструменти з відшкодування втрат на прифронтових, окупованих територіях, питання підтримки господарств, землі яких під фортифікаціями. Запровадити потрібно економічні інструменти підтримки релокованих аграрних підприємств, адже на сьогодні є лише організаційні.

Працюватимемо над збільшенням доданої вартості — тут низка заходів, зокрема розвиток меліорації. Підтримуємо депутатську ініціативу про компенсацію капітальних інвестицій (CAPEX) через податки (законопроєкт №13415), що разом із суміжним законопроєктом №13414 спрямовано на залучення масштабних інвестицій у переробну промисловість.
Уже цього місяця плануємо провести аграрний форум, де піднімемо ці питання, щоб отримати зворотний зв'язок.
Щодо форс-мажорів — це логістика. Вона завжди була у фокусі, були складніші періоди, були простіші. Нині ситуація дуже важка. За попередніми оцінками, вона складніша, ніж у березні 2022 року, тому що ми на старті сезону, ми лише починаємо жнива і вже зібрали перші 13 млн т пшениці. У 2022 році ми були все-таки на завершенні сезону, експорт у 2021 році йшов великими темпами, було вивезено більшість до лютого 2022 року.
Окрім цього, нині росіяни вдосконалили можливості для атак. Наступне оперативне питання — бронювання. Ми розуміємо, що потрібен баланс сил оборонних секторів, проте намагаємося для агросектору зберегти необхідний мінімум спеціалістів.
Тарас Висоцький: Не можу сказати, що енергії у мене завжди дуже багато, іноді її мало, але потім десь все-таки знаходиться. Насамперед я з тих людей, у яких життєва ціль — створення суспільного блага, працювати заради суспільних інтересів, це мене мотивує. І коли проблем більше, ти ще більше працюєш. По-друге, з початку повномасштабної війни я прийняв рішення, що скільки держава мене потребуватиме, стільки не зможу собі дозволити в цих умовах сказати, що втомився, що буду чимось іншим займатися. Ми всі — стійка нація і, як би складно не було, не можемо дозволити сказати: все, кінець. Знаходь сили, як хочеш. Ось така самомотивація. І ще — зворотний зв'язок від ринку, і це не обов'язково слова: він відчувається на емоційному рівні, що ми рухаємося всі разом у правильному напрямку. Так, шлях складний, він може ставати ще гіршим місцями, але сам напрям, що ми боремось до останнього спільно, він також мотивує.
Тарас Висоцький: Вони трохи перебільшують. Набрати складно, а от написати й отримати відповідь — так, це було і є.
Це почалося від запуску земельної реформи, коли я публічно озвучував свій номер телефону задля того, щоб зверталися з тих питань, які насторожують, адже вірив, що відкриття ринку землі буде на користь, що, власне, і відбулося.
Я не делегую, щоб хтось відписував, дотримуюся принципу надати відповідь протягом 24 годин. Питання в різні періоди різні, всі фахові, немає недоречних. Насправді цю інформацію люди мали би отримувати від асоціацій або структурних підрозділів адміністрацій. До повномасштабного вторгнення ми ініціювали також, щоб у кожній територіальній громаді була відповідальна людина по агросектору, і їй можна було адресувати оперативно всі актуальні питання. Поки що не вдалося вибудувати таку систему.
Те, що мені пишуть, означає, що не всі отримують інформацію, і ми над цим працюємо, щоб система інформування «вверх-вниз» була дієвою.
Тарас Висоцький: Для хобі, на жаль, часу не вистачає. Єдине, що я контролюю, це робити не менше 10 тисяч кроків на день, щоб тримати фізичну форму. Йдеться не про прогулянки — я проходжу їх, проводячи дзвінки та наради коридорами відомства.
Вільний час — це, як правило, ніч або кілька годин на вихідних. По максимуму використовую, щоб провести його з сім’єю, дати один одному необхідні емоції, щоб їх вистачило на тиждень. Сім’я — мій надійний тил, яка підтримала моє рішення працювати на суспільне благо. Остання повноцінна відпустка у нас була 2021 року, вони з розумінням ставляться, що і цьогоріч її не буде.
Тарас Висоцький: На щастя, і мої, і дружини батьки живі, й діти люблять влітку проводити у них час. На кілька годин у вихідні вдається іноді вирватися, це якраз і можливість провести час із сім'єю, і щось зробити руками. Фізична праця на свіжому повітрі допомагає розвантажитися емоційно. Накопати картоплі, позбирати малину тощо. Раніше я відкладав телефон на пів дня, зараз не можу собі цього дозволити, тому на 90% допомагає розвантажитися.
Тарас Висоцький: Я сміливо можу подивитися в очі будь-кому, бо ніколи ні до кого не мав негативного наміру. Якщо бачу інтриги, негативне ставлення, я просто перестаю з такими людьми спілкуватися, але ніколи не йду в те, щоб помститися. Це важливо, і не стільки з погляду репутаційної цінності, скільки з життєвої позиції. І я спокійно сприймаю конструктивну критику, бо людині властиво помилятися.
Тарас Висоцький: Я завжди хотів бути директором, як мій батько. Можна сказати, що мрія здійснилася, я став управлінцем. Фактор недовіри до держави все-таки існує.
Тарас Висоцький: Це довгостроковий процес, під час якого постійно треба виконувати обіцянки. З учасниками сектору я завжди відкритий і кажу чесно — що можемо зробити, а що є суто популістичним. Можуть бути люди, які незадоволені, що держава недостатньо зробила. Це одна історія, але зовсім інша — пообіцяти і не зробити нічого.
Тарас Висоцький: Вони всі рівнозначні.
Це — командний підхід, об’єднання людей, адже лише так буде успіх. Це складно, але я завжди налаштований знайти спільні точки дотику, щоб вибудувати синергію та діалог, а не навпаки.
Доброчесність у всіх її проявах. Так, щодо мене не закрите кримінальне провадження, але я переконаний у своїх діях — що я робив, чого не робив. Для мене це важливо та принципово.
Людяність, що включає людиноцентризм, емпатію тощо. Це мій підхід за замовчуванням до кожної людини — що вона добра, позитивно налаштована, прагне працювати на краще. І хоча реальність може бути іншою, це не змінює моїх принципів.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

В агровиробництві всі процеси взаємопов’язані і від якості виконання одного етапу залежить кожен наступний, а зрештою — і врожай. Як кажуть фермери, основа нового врожаю починає закладатися одразу після проходу комбайна, тож ефективність післяжнивного обробітку вкрай важлива.

Кабінет Міністрів України повторно схвалив та подав до Верховної Ради проєкт нового Митного кодексу, який гармонізує українське митне законодавство з нормами Європейського Союзу.

Archer Daniels Midland (ADM) призначила Джеффа Роу на новостворену посаду виконавчого віцепрезидента та головного операційного директора.

На сьогодні в учасників ринку немає песимістичного настрою чи паніки, пов’язаної з зупинкою експорту через глибоководні порти. Держава та бізнес напрацьовують певні рішення, які дозволять аграріям і експортерам перечекати цей період. Для цього залучатимуться всі можливі інструменти, щоб максимально тримати ситуацію під контролем до відновлення експорту через порти.

Монтаж металоконструкцій стін і даху першої черги найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі стартував у індустріальному парку «Біосенс» (Черкаська область).