Україна працює над максимальним використанням альтернативних шляхів експорту агропродукції.
На цьому наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час зустріч із представниками Посольства Республіки Польща в Україні, повідомляє пресслужба міністерства.
Так, сторони обговорили наслідки російських атак на порти Великої Одеси та сільськогосподарську інфраструктуру, можливості розширення альтернативних маршрутів для експорту української агропродукції, а також подальшу українсько-польську співпрацю у сфері відновлення сільського господарства, залучення інвестицій та реалізації спільних проєктів.
«Наша основна ціль — максимально використати логістичні можливості для транзиту української агропродукції. Транзит буде корисним для всіх, особливо в нинішніх умовах, коли через російські атаки морська логістика суттєво ускладнена та здорожчала. Важливо спільно подивитися, де можна збільшити пропускну спроможність для транзиту продукції, залучивши до цього «Укрзалізницю», митницю, прикордонну, ветеринарну та фітосанітарну служби», — зазначив Тарас Висоцький.
За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства Дениса Башлика, основна мета зараз — зробити все можливе, щоб відновити роботу гуманітарного морського коридору та допомогти українським аграріям у цей період вистояти. Тому серед основних цілей — налагодження альтернативних шляхів експорту, зокрема через шляхи солідарності та порти інших країн. Одним із таких варіантів можуть бути порти Гданська, Щецина, Свіноуйсьце, Гдині. Водночас важливо оцінити вартість такого маршруту та його економічну доцільність для українського експорту.
Також сторони обговорили забезпечення українських аграріїв потужностями для зберігання врожаю. За оцінками Мінагрополітики, у листопаді дефіцит потужностей для зберігання може становити від 7,5-8 млн т до 11 млн т.
Також сторони обговорили підтримку аграріїв обіговими коштами. Через ускладнення експорту українські виробники можуть зіткнутися з дефіцитом фінансування для осінніх польових робіт і весняної посівної. Уряд України розширює кредитні програми для аграріїв і працює з міжнародними партнерами над можливістю компенсації відсоткових ставок за такими кредитами.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Експорт зерна через Чорне море стикається з новими логістичними обмеженнями: рекордно низький рівень води в Дунаї скорочує пропускну здатність маршруту через Румунію на тлі посилення російських атак на українські порти.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на серпень 2026 року.

Український експорт зерна у 2026/27 МР становитиме 38-40 млн т, це на 12% менше порівняно з попередніми оцінками.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Зовнішній товарообіг України за 7 місяців 2026 року склав $82,2 млрд.

Українські виробники малини та лохини у липні отримали сприятливіші погодні умови, тоді як ягідний сектор Польщі та Сербії зіткнувся з проблемами врожайності та нестачею працівників.

Автомобільні пункти пропуску на кордоні України з Польщею готують до збільшення вантажопотоку.

Підвищення тарифів на залізничні перевезення сьогодні є одним із найболючіших питань для аграрного бізнесу. В умовах, коли морська логістика працює з постійними ризиками, саме залізниця стала одним із ключових маршрутів експорту. Тому будь-яке подорожчання перевезень автоматично збільшує собівартість українського зерна.

Блокування портів Великої Одеси через обстріли зміщує вантажопотік на автомобільні маршрути, що перевантажує сухопутні пункти пропуску та подовжує черги на кордоні. Час очікування проїзду на перетин кордону сягає більше 6 діб.