За даними International Dairy Foods Association, споживання морозива в Україні коливається в межах 2-2,5 кг на людину в рік. Ця цифра не змінюється вже давно. Причина криється у відсутності культури його споживання.
«В українців морозиво асоціюється з певною нагородою. Ми не купуємо його під фільми чи для перекусу, швидше, виберемо для цього піцу, чипси або інші снеки. У нас навіть не їдять його замість десерту. Це все пережитки союзу, коли морозиво було в дефіциті, купувалося у відведених для цього місцях із невеликим асортиментом», — розповіла під час ефіру в Instagram технолог з виробництва морозива Ольга Байсара.
Пам'ятник морозиву у Житомирі
Найбільший вітчизняний виробник морозива знаходиться в Житомирі (АТ «Житомирський маслозавод», компанія «Рудь»), ще один — у Бердичеві (компанія «Три ведмеді»). Тому саме Житомирщину можна сміливо назвати столицею холодного десерту. Як підтвердження цьому, 2013 року в Житомирі відкрили єдиний в Україні пам’ятник морозиву.
Сьогодні на ринку працює десяток великих компаній з виробництва морозива. Жодна з них не постраждала через воєнні дії росії проти України.
«На початку 2000-х було більше 100 виробництв, тобто в кожному більш-менш великому населеному пункті був свій завод. Проблеми були з логістикою: щоб довезти з Києва до Житомира морозиво, на кожну тонну готового продукту повинно довантажуватися пів тонни сухого льоду. Це було не лише дорого, а й поставало питання, де взяти таку кількість льоду», — зазначає Ольга Байсара.
Технолог додає, що зараз в Україні кожеш виробник намагається зробити свій продукт якнайкраще, чого не скажеш про італійців, які трохи «розслабилися» і виготовляють своє морозиво на основі сухих сумішей.
Провідний аналітик агентства «Інфагро» Максим Фастєєв зазначає, що виробництво морозива сконцентроване на пікових літніх місяцях, але підготовка до сезону починається весною, коли заводи закуповують сухе молоко і масло.
На сирому молоці працюють не більше п'яти підприємств по всій країні, які безпосередньо закуповують сире молоко і відразу його переробляють на морозиво. Але найчастіше воно виробляється саме з сухого молока.
Ольга Байсара зазначає, що в Україні споживачі дуже негативно ставляться до сухого молока. І це даремно, адже, щоб його виготовити, початкова сировина має бути високої якості, оскільки висушити вже кисле молоко просто неможливо.
«У складі кожного морозива є сухий знежирений молочний залишок. Згідно балансу його має бути не менше 8%. Наприклад, мені потрібно зварити тонну морозива 15% жирності. Щоб набрати цю жирність, слід додати вершкове масло, вершки та обов’язково сухе знежирене молоко», — каже технолог.
Фахівчиня додає, що в складі кожного морозива є декілька видів молока (рідке, згущене або сухе) та обов’язково цукри, адже без них не буде досягнуто точки замерзання продукту.
В Україні виробляється близько 900 найменувань морозива. Лідерами за смаками є ванільне, шоколадне та полуничне. Потім до переліку можна додати фісташку та манго-маракуйя. У 2019-2020 роках шоколадне морозиво обігнало ванільне з виробництва та споживання.
У нашій країні люблять слово «пломбір». Але що таке пломбір? Це ДСТУ 4733, в якому є ще дві групи: вершкове та молочне. Пломбір — це лише вид групи, яка має жирність до 20%.
За даними Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти», українці найчастіше купують морозиво у вафельному стаканчику. Далі йде ескімо на паличці. Крім того, поступово зростає кількість покупців органічного морозива.
За попередніми даними Держстату, в червні українські постачальники відвантажили на зовнішні ринки 1,65 тис. т морозива. Фізичні обсяги постачань зросли на 13%, а грошова виручка — на 16% більше травневої.
Основними напрямками експорту морозива були країни-члени ЄС (58%), Молдова (27%), а також Туреччина і країни Близького Сходу та Північної Африки (9%).
Голова Української асоціації аграрного експорту Дмитро Крошка стверджує, що для морозива наразі недоступна морська логістика, тому за рік Україна на третину збільшила свою присутність на європейському ринку, втративши традиційні близькосхідні та азійські ринки.
Повернення українського морозива на традиційні ринки є ключовим завданням для виробників. За умов відсутності контейнерної логістики через порти Одещини зараз розглядається питання створення нового ринку малих контейнерних перевезень, коли фрахтуються невеликі судна класу Panamax, а маленькі — по 200-500 одиниць.
Таким чином, не лише зерновики, а й українські виробники харчових продуктів сподіваються вирішити питання експорту ще до закінчення війни.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Торговельна угода між Україною та Норвегією, підписана 2025 року, має набути чинності 2027 року. Оновлений документ має пройти ратифікацію в країнах-учасницях — Ісландії, Ліхтенштейні, Швейцарії. Сьогодні діє угода, яка дає можливість Україні експортувати до Норвегії всю ту продукцію, яка постачається до ЄС.

Крафтовий виробник «Живодар» з Києва знайшов власний спосіб забезпечити виробництво масла гхі якісною сировиною. Бренд взяв на себе утримання корови, яка живе в селі та дає молоко для переробки.

Ситуація на ринку вершкового масла України погіршується — надлишки продукції залишаються значними, а виробництво суттєво не скорочується.

Засновниця бренду натурального морозива FUNNY BEAR із Вінниці Вікторія Лукашова інвестувала 50 тис. грн у закупівлю паковання для своєї продукції.

Стрімке зростання світових цін дозволило українським виробникам сухого знежиреного молока (СЗМ) отримати можливість наростити прибутки.

Данська молочна кооперативна компанія Arla Foods закриє підприємство Falbygdens Ost у шведському місті Фальчепінг у лютому. Рішення торкнеться близько 60 працівників.

В умовах воєнного стану, коли перебої з енергопостачанням загрожують безперервності виробництва, біогаз може стати для тваринницьких і птахівничих підприємств додатковим джерелом електроенергії та тепла.

Молочна продукція є стратегічною для органічного сектору України, оскільки тваринництво — невід'ємна частина органічного виробництва. Через зниження попиту на вітчизняному ринку експорт стає надважливим для виробників органічної молочної продукції.

На світовому ринку вершкового масла спостерігаються значні цінові коливання, а різниця у вартості продукції залежно від країни-експортера залишається відчутною.