У сучасному садівництві вибір сорту давно перестав бути суто агрономічним рішенням. Ринок звужує перелік варіантів до кількох позицій, які знає споживач і приймають торговельні мережі.
Про це розповідає головний агроном ТОВ «Сані Гарден» (Кіровоградська обл.) Андрій Кузьмиченко, пише AgroTimes.
За його словами, у господарствах це проявляється дуже конкретно: «Навіть у Степу, де складно отримати насичене забарвлення плодів, Фуджі залишають у сортовій лінійці».
«Звичайно, ми у Степу ніколи не отримаємо того, чого досягає Чернівецька область та північ Італії, та й у Мелітополі такого не було. Верхівки Фуджі Фубракс краще забарвлені, але всередині у близько 30% плодів кольору не вистачає», — додає фахівець.
Попри це, від сорту не відмовляються — без нього не закривається ринкова пропозиція. Та сама логіка працює і з Галою: агроном може критично оцінювати її лежкість, але ринок вимагає саме її.
Андрій Кузьмиченко каже, що сад фактично перетворюється на портфель сортів, де кожен виконує свою роль: «Один дає обсяг, інший — ціну, третій — стабільність продажів. І далеко не всі з них однаково зручні у вирощуванні. До того ж інколи доводиться свідомо йти на компроміс із природними умовами зони, щоб залишатися в ринку».
Це змінює сам підхід до планування саду. Якщо раніше точкою відліку були ґрунт, клімат і технологія, то тепер до них додається ще один рівнозначний фактор — збут.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Ягідний сектор України останніми роками зіткнувся зі значними коливаннями експортних цін, девальвацією гривні та подорожчанням ресурсів.

Ускладнення під час перетину державного кордону та високі логістичні витрати змусили українських експортерів яблук призупинити відвантаження й переглянути плани продажів.

Частка українських виробників на ринку яблук зросла до 80%, хоча ще десять років тому близько 60% продукції на полицях супермаркетів складав імпорт. Водночас 2026 року імпорт забезпечує 80–90% українського ринку груш, що відкриває можливості для розвитку вітчизняного виробництва.

У США відновлюють вирощування старовинних сортів яблук, частина яких майже зникла з комерційних садів. Якщо на початку XX століття в країні було відомо близько 14 тис. сортів, вирощуваних протягом попереднього століття, то нині понад 60% виробництва припадає на п’ять різновидів: Gala, Red Delicious, Honeycrisp, Granny Smith і Fuji.

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Українські виробники садівничої та ягідної продукції презентують свою продукцію на міжнародній виставці Fruit Attraction 2026 в Мадриді. Україна представлена єдиним національним стендом.

Домогосподарства з плантаціями малини площею 10-20 соток забезпечують 80% виробництва цієї ягоди в Україні.

Гуцульська крафтового броварня «Ципа», яка знаходиться в селі Кваси на Закарпатті, оголосила про прийом яблук від населення.

Три гектари яблуневого саду з 13 сортами фруктових дерев облаштували у Глухові на Сумщині. Його заклали у 2013 році як навчально-виробничу базу для студентів Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського аграрного університету.