Про це заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань розвитку фермерства Віктор Шеремета під час круглого столу у парламенті, говориться у повідомленні Мінагропроду.
На його думку, за виконання цих умов та впровадження механізмів пільгового кредитування невеликих гравців для викупу земельних ділянок, навіть та частина сільгосптоваровиробників, які зараз з пересторогою відносяться до скасування мораторію, не будуть чинити супротиву запуску ринку.
«Нам треба готуватись до ринку землі. Я розумію, що не всі мої колишні колеги-фермери підтримують ринок, але якщо відпрацювати механізм іпотеки і дати фінансовий ресурс, запровадити запобіжники, які існують в ЄС, та перенести їх в наші реалії, то я вважаю, що супротиву ринку землі не буде», - сказав Віктор Шеремета.
Він додав, що на старті модель ринку землі має бути максимально виваженою, «щоб не наламати дров», а згодом можна буде її лібералізувати та поступово відпускати ринок.
Нагадаємо, що концепція національної моделі обігу земель сільськогосподарського призначення була напрацьована робочою групою під керівництвом першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка в тісній співпраці з науковцями, учасниками ринку, фермерською спільнотою, експертним середовищем, представниками Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, Офісу реформ, народних депутатів України.
Серед базових положень концепції:
- Набувачами земель сільськогосподарського призначення є виключно громадяни України. Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати землі сільськогосподарського призначення у власність.
- Передбачено встановлення граничних розмірів земель сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи та антиспекулятивних механізмів (стягнення державного мита) у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років.
- Поточним користувачам гарантується збереження земельного банку у випадку зміни власника земельної ділянки.
- Вводять цінові індикативи на земельні ділянки протягом перших двох років після скасування мораторію на рівні не нижче нормативної грошової оцінки. Ціни всіх угод купівлі/продажу, за якими реєструються права власності, підлягають державній реєстрації, що дозволить НБУ проводити регулювання ринку іпотеки.
- Створюються преференційні умови для купівлі землі невеликими гравцями, в першу чергу – фермерськими господарствами, зокрема, через механізм часткового гарантування кредитів.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Верховна Рада України 28 квітня підтримала в першому читанні законопроєкт №15150 — новий Цивільний кодекс України, який, зокрема, передбачає скасування фермерського господарства (ФГ) як окремої організаційно-правової форми.

Вартість сільськогосподарської землі в Україні у найближчі три роки може зрости на 80–100% у доларовому еквіваленті.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.

Кліматичні зміни, воєнні ризики, високі ціни на ЗЗР, добрива, пальне та логістику змушують аграріїв змінювати підходи до ведення господарства та впроваджувати у виробництво інноваційні технології. Це дозволяє оптимізувати витрати та бути ефективними й конкурентоспроможними на ринку.

Застосування новітніх технологій у сільському господарстві — це вимога сьогодення. Завдяки впровадженню інновацій аграріям вдається ставати ефективними та конкурентозданими. І йдеться не лише про великі компанії. Зараз навіть малі виробники використовують сільгосптехніку з навігацією, працюють з аналітичними програмами та залучають у виробництві сучасне обладнання.