Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.
Як повідомляє пресслужба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», за документ 30 червня 2026 року проголосували 255 народних депутатів. 3 липня закон підписав голова Верховної Ради та передав його на підпис Президенту України.
Зазначається, що закон встановлює єдиний підхід до оформлення низки договорів: вони мають укладатися у письмовій формі, але можуть бути підписані як власноруч, так і за допомогою КЕП відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Це відкриває можливість повністю дистанційного оформлення документів без використання паперових носіїв та особистої присутності сторін.
«Зокрема, КЕП можна буде використовувати під час укладення договорів сервітуту, емфітевзису, суперфіцію, а також договорів оренди та суборенди земельних ділянок. Крім того, заяви на державну реєстрацію речових прав і супровідні документи можна буде подавати в електронній формі, підписавши їх КЕП», — уточнили в УКАБ.
Окремі зміни стосуються ринку зерна. Закон дозволяє формувати в електронному вигляді складські документи на зерно — просте та подвійне складські свідоцтва, а також складську квитанцію. Це має спростити документообіг і розширити можливості використання зерна як застави під час отримання кредитів.
«Очікується, що нововведення сприятимуть цифровізації земельних відносин, скороченню строків укладання та реєстрації договорів, зменшенню адміністративних витрат і ризиків підробки підписів, а також зроблять оформлення більшості земельних угод швидшим і зручнішим. Водночас паперова форма документів залишиться доступною як альтернативний варіант», — резюмували в асоціації.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Сучасний агровиробничий комплекс із 10 га теплиць для гідропонного вирощування полуниці продають на Київщині за €9,8 млн.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

У Миколаївській області продають птахівничий комплекс повного циклу за $3,5 млн. Об'єкт включає в себе 10 пташників, забійний цех, комбікормове виробництво та потенціал посадки птиці 1,2 млн голів на рік.

У Решетилівському професійному аграрному ліцеї на Полтавщині школярі вже з 12 років можуть спробувати себе в ролі трактористів, водіїв і зварників за допомогою сучасних VR-тренажерів. Такий профорієнтаційний простір допомагає підліткам ближче познайомитися з робітничими професіями ще до вступу до закладу освіти.

Nestle у першому півріччі 2026 року збільшила продажі в Україні на 19,3% у гривні та на 10% — в обсягах, до 56 тис. т.

Система «єЧерга» сьогодні, 17 липня, розпочала тестування нового механізму визначення пріоритетності для вантажних транспортних засобів, які перетинають державний кордон.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.