Верховна Рада України 28 квітня підтримала в першому читанні законопроєкт №15150 — новий Цивільний кодекс України, який, зокрема, передбачає скасування фермерського господарства (ФГ) як окремої організаційно-правової форми.
Фермерська спільнота звернулась до аграрного комітету ВРУ з проханням внести до законопроєкту правку про збереження статусу ФГ. Ініціативу підтримала частина народних обранців, пише «БізнесЦензор».
Перший віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Шеремета пояснює, що фермерське господарство побудоване на сімейній праці, і його правовий статус захищає від стороннього захоплення: чесний нотаріус не проведе перереєстрацію господарства на іншу особу. З товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) — інша картина.
«Товариства легко — перепис частки, і вже новий власник. З фермерським господарством це складніше зробити», — уточнює він.
Фахівець зазначає, що чинне обмеження на ринку землі у 10 тис. га в одних руках вже де-факто обходять — великі власники реєструють окремі компанії і купують землю на кожну з них. Наступний логічний крок — поглинати дрібні господарства. А зробити це через ТОВ значно простіше, ніж через фермерське господарство. Тож нинішній правовий статус фермерського господарства — це не просто юридична форма, а фактичний захист землі від поглинання, наголошує він.
На думку експерта, збереження місцевого фермерства — це питання безпеки держави. У лютому – березні 2022 року на звернення громад на Київщині не відповідали ті, хто має землю в районі, але живе в Києві. Проте саме місцеві дрібні фермери копали рови, будували бліндажі, брали до рук зброю, згадує Шеремета.
І додає, що фермерство — це норма у Європейському Союзі, куди рухається Україна.
«Уся Європа побудована на сімейному фермерському господарстві», — наголошує він.
На думку Віктора Шеремети, нині необхідно:

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти законопроєкт «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384) у повторному другому читанні.

Верховна Рада України (ВРУ) сьогодні, 19 серпня, прийняла за основу проєкт Митного кодексу України (№15450).

Українські аграрії, консультанти, студенти та керівники господарств можуть безкоштовно пройти онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації», який об'єднує сучасні агротехнології, міжнародний досвід та практичні рішення для підвищення ефективності виробництва.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.