Топ-6 рішень оптимізації виробництва, або Як аграрії змінюють підходи у рослинництві

Для компанії МХП агроефективність є одним із основних чинників у досягненні успіхів. Це не лише про врожайність культур, а і про баланс між витратами та показником урожайності.

Ключовими факторами підвищення агроефективності в компанії є людський ресурс, ефективне планування, управління ресурсами, вибір пріоритетів і агротехнології.

Ефективне планування включає в себе визначення інтенсивних зон на полях за історичними даними протягом останніх кількох років, їхній історичний потенціал може генерувати врожайність конкретного поля. Якщо, наприклад, поле історично генерує 7 т/га кукурудзи, то вже не варто туди вкладати значні ресурси: такі інвестиції, як правило, не окупляться. Після визначення інтенсивності поля слід правильно розподілити витрати (зони продуктивності та зони менеджменту), для кожної технології потрібна власна зона менеджменту (живлення, меліорація, застосування ЗЗР).

Агрохолдинг фокусується на зменшенні витрат і сталому розвитку. Зокрема, в МХП уже напрацювали дорожню мапу відмови від заборонених препаратів і за 3 роки планують повністю від них відмовитись.

Також працюють у напрямі декарбонізації, 50% площ земельного банку щороку покривають лише органічними добривами, працюють із сидератами. Під запланований урожай 2025 року оптимізували ґрунтообробіток.

За поточний рік компанія «ТАС Агро» покращила стан ґрунтів на всіх полях, кардинально змінила технологію обробітку, збільшила відсоток використання точного землеробства і має індивідуальний підхід до кожного поля. 

Завданням компанії є ефективно працювати на полях, тому фахівці ІТ-відділу зробили детальний звіт, який подається в систему Cropio. Так агрономи бачать глибину ущільнення ґрунтів, відсоток ущільнення по полю та розрахункову глибину розпушування.

«Під кукурудзу та соняшник ми розпушуємо ґрунт із одночасним внесенням добрив локально, лише на тій глибині, де вони потрібні. Контроль глибини розпушування на полі проводимо за допомогою потенціометричних датчиків, які ми встановили на глибокорозпушувачі, контролюємо в межах реального часу глибину обробітку в полі. Показник глибини розпушування подається в Cropwice operation, і тоді по мапі поля ми бачимо, з якою глибиною ґрунтообробітку спрацювали», — говорить Володимир Шило.

На сої працюють із глибиною розпушування 23-25 см, її достатньо, аби культура нормально росла та розвивалася.

Перед висівом озимого ріпаку працюють із попередником: подрібнюють рештки, якісно розстеляють солому. Після цього заходять стерньовими культиваторами. У компанії це універсальна техніка, яка працює як для закриття вологи, так і для вирівнювання ґрунту. 

Озиму пшеницю зазвичай сіють одразу після збирання основного попередника (соняшнику) та боронування поля. Глибина та норма висіву насіння вирішує багато питань. На поточний сезон озимину сіяли в жовтні — 2,4 млн шт./га, і на сьогодні 90% посівів має коефіцієнт кущення 3 і вище.

Володимир Шило нагадав, що під час застосування мінімальної технології обробітку ґрунту варто обов’язково переглянути захист рослин, адже шкідники та хвороби залишаються в стерні. А загалом, щоб змінити ґрунтообробіток у господарстві, потрібен комплексний підхід.

На підприємстві «Олімп» на Черкащині впровадили візуалізацію всіх процесів виробництва, аби в будь-який час можна було оцінити результати й подивитися, що потрібно змінити та як виправити помилки. До цього рішення прийшли через низку труднощів.

Щоб уникати таких помилок у процесах, які залежать від людського фактору, Максим Денисенко впевнений, що у господарстві потрібно не лише вкладатися в технологію, а й інвестувати в працівників, проводити навчання та тренінги.

Активно застосовують у компанії точні технології: агрономи працюють із платформою Cropio, завдяки якій можна стежити за станом культур і виїжджати в поля тоді, коли це потрібно. 

Також у господарстві провели аналіз ґрунтів. Завдяки цьому змогли зрозуміти співвідношення макро- та мікроелементів у ґрунті, проаналізувати ділянки поля. Переобладнали сівалки, встановили на них електродвигуни, обладнання для внесення РКД, обладнали техніку модемами, автопілотом. 

Налаштування сівалок у господарстві відбувається за допомогою програми, яка до 1 см показує розкладку насіння на полі. 

Здійснюють картографування врожайності, за результатами спостерігають віддалено. 

Цього року планують закласти багато дослідів із диференційованим внесенням добрив, вноситимуть сірку, цинк, бор, магній у різні прийоми. Також будуть проводити диференційований посів.

«На Житомирщині у нас більше 40% площ піщані, вони малопродуктивні, тому всі такі ділянки ми ділимо на зони й будемо пробувати висівати культури з різними густотами», — пояснює Максим Денисенко.

Фермерське господарство «Геркулес» із Київщини перейшло на технологію Strip-till у вирощуванні ріпаку озимого. Цю культуру вирощують більше 20 років. До 2010 року орали землі, потім прикочували, якщо випадали дощі, проводили культивацію та сіяли ріпак. Але з часом погода почала змінюватися, тому вирішили застосувати іншу технологію.

Впровадження точного землеробства дозволяє СТОВ «Інтер» економити на багатьох операціях. Глибоке внесення добрив, зокрема КMg, дозволяє зекономити майже 50%, або $25,95/га. Добрива вносять у стрічку, навесні сіють також у стрічку. 

У господарстві все, що можна, диференціюють. Під час висіву культур працюють із зонами продуктивності. Економія насіння кукурудзи від даного методу сягає 3%, або $2,37/га.

Крім того, в господарстві працюють за програмою, яка вказує напрямок посіву, визначається оптимальний кут, за яким краще рухатися техніці. Тут економити можна на кількості розворотів техніки та кількості проходів.

Диференційоване внесення безводного аміаку та аміачної води впровадили в господарстві у 2021 році. Ця технологія працює, економія складає $10,65/га та $19,76/га відповідно.

Диференційоване внесення вапна впровадили у 2020 році. Якщо робити вапнування, знову ж таки, за зонами продуктивності, то можна зекономити $15,35/га.

РКД також диференціюють у рядок, адже сівалка дозволяє це робити. Спочатку диференціювали на просапних сівалках, а торік переобладнали всі зернові сівалки на диференціацію КАС за зонами продуктивності. Наприклад, сіють пшеницю і вносять РКД диференційовано, за зонами продуктивності, таким чином економлять $22,79/га.

Якщо диференційовано вносити сульфат амонію, економія складає майже $6/га. За високої зони продуктивності добрива вносять більше, якщо ж зона слабка — менше. Такий підхід, пояснює представник компанії Владислав Тютюнник, допомагає господарству отримувати більше, а вкладати менше.

ТОВ «Агрофірма «Колос» працює на межі Дніпропетровської та Полтавської областей, вирощують озимі пшеницю, ячмінь, ріпак, ячмінь ярий, кукурудзу, соняшник, горох. До 2014 року серйозно займалися цукровими буряками, 2013 року відмовилися від сої, адже отримували невисокі врожаї через погодні умови.

Усі попередні роки господарство шукало способи, як зменшити затрати і вирощувати достойні врожаї з огляду на погодні умови. Опади на території, де розташовані поля господарства, випадають по-різному: минулого року фіксували 380 мм, раніше і 500 мм було. Але часто трапляються періоди, коли волога зовсім відсутня.

Крім того, у господарстві працюють із системами точного землеробства, переобладнали сівалку для одночасного внесення добрив із посівом, застосовують біологічні препарати, аби зменшити шкоду для ґрунту, працюють із платформою Field Wev, усі параметри сівалки фіксують, результати зберігають, а потім аналізують. 

Аграрії впевнені, що за технологіями — майбутнє, тож радять тим, хто ще не впроваджує інновації, почати це робити, адже зміни — це розвиток і ефективність.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua