Джерело фото: згенеровано ШІ
Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.
Про це під час панельної дискусії заявив координатор земельного комітету асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Ігор Лісецький.
За його словами, за п'ять років функціонування ринок землі працює стабільно, без системних перекосів, і став важливим складником земельної реформи. Водночас війна суттєво вплинула на можливість використовувати земельні ділянки як заставу для отримання дешевих кредитів, адже банки враховують високі воєнні та страхові ризики.
Експерт зазначив, що придбані земельні ділянки часто складаються з окремих паїв, які формують фрагментований земельний банк. Це ускладнює їхню оцінку як застави та впливає на готовність банків кредитувати аграріїв на вигідних умовах.
Водночас Ігор Лісецький позитивно оцінив механізм викупу земель, які перебували у постійному користуванні, із розстрочкою платежу на 10 років.
За його словами, це допомагає малим і середнім господарствам поступово оформлювати землю у власність без значного навантаження на обігові кошти.
Однак довгострокова розстрочка також враховується банками як додатковий фактор ризику, тому навіть право власності на землю не завжди забезпечує агровиробникам доступ до найдешевших кредитних ресурсів.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Програми «Доступні кредити 5-7-9%» та розширення страхування воєнних ризиків потребують десятків мільярдів гривень, ці кошти можна взяти з «Національного кешбеку».

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Український бізнес від початку дії воєнного стану отримав у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» 124 071 кредит на загальну суму 481,1 млрд грн. Із цієї суми 86,05 млрд грн спрямовано на переробку сільськогосподарської продукції.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти за основу проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації земельних відносин» (№14087).

Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру підбила підсумки діяльності у 2025 році та визначила ключові напрями роботи на наступний рік.