Про це розповів голова правління ГО «Борошномели України» Родіон Рибчинський виданню Agravery.com.
Як пояснює експерт, на українському ринку є велика кількість продукції, яку замовляють в Польщі чи, наприклад, в Туреччині і фасують під лейблом вітчизняних виробників.
«Коли в Україні були перебої з виробництвом української гречки, кілька торговельних мереж і деякі виробники замовляли гречані групи в Казахстані. А казахи закуповували гречку на Алтаї в Росії, переробляли її і відправляли в Україну, — пояснює Родіон Рибчинський. — Наприклад, позаминулого року мабуть, кожна третя пачка цієї крупи була не українського походження. Найбільш дешева гречка — імпортована, її продають в торговельних мережах під власними брендами».
Зараз ситуація з гречкою змінилася, оскільки ціни на загальному ринку круп зросли. Російська Федерація в минулому році ввела заборону на експорт гречки за кордон. Північні сусіди контролюють, щоб цю крупу не вивозили в Казахстан у великій кількості. Аналогічна ситуація і в Білорусі. Це стимул для вирощування гречки в Україні, вважає експерт.
Що стосується рису, то в Україні є всього один виробник рисових круп, отже майже вся продукція на ринку — імпортована. Недорогий рис здебільшого постачається з В'єтнаму, Лаосу, Пакистану, Індії: його фасують або в країні-походження, або на пакувальних лініях в Україні.
«В нашій країні — дуже велика кількість контрабанди. На базарах — на лотках та в магазинчиках, які торгують імпортними продуктами, майже 90% представлених круп — контрабанда», — розповідає Родіон Рибчинський.
За даними компанії «УкрАгроКонсалт», рівень тіньового виробництва круп в Україні складає близько 30%. В основному це невеликі фермери та приватні особи, які використовують для виробництва круп малопотужні лінії і, як правило, збувають свою продукцію переважно через базари і ярмарки. У кожної крупи — свій покупець.
За словами Родіона Рибчинського, в Україні зменшується виробництво так званих традиційних круп, саме на них падає попит.
«Традиційні для нашого ринку крупи — пшоняні, гречані, пшеничні, ячмінні. Їх виробництво на 100% орієнтовано на українського споживача. На вівсяні та кукурудзяні крупи є попит за кордоном, отже половину цих круп виробляють на експорт», — пояснює експерт.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Для українських крафтярів асоціації стають не просто майданчиком для спілкування, а фактично точкою входу до європейського ринку.

У межах форуму «Хлібна індустрія 2026» директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський підписав Меморандум про співпрацю з президентом ГС «Український експортний альянс» (UEA) Іриною Зеленіною.

Відкриття ринку Китаю для експорту українського пшеничного борошна не варто сприймати як сигнал до негайного старту постачань.

Спілка «Борошномели України» запускає новий проєкт «Брокерський дім», який допомагатиме учасникам спілки експортувати борошно і висівки.

До війни в українських борошномелів була спільна з пшеницею квота на експорт до Євросоюзу, тож її ніколи не вдавалося використати. Адже пшениця їхала безперервно, а коли починали вивозити борошно, місця вже не було, тому його експорт до ЄС був мінімальним.